Зовнішня торгівля І її особливості на сучасному етапі



Скачати 275.24 Kb.
Дата конвертації09.01.2019
Розмір275.24 Kb.
Назва файлуKontrolna_mizhkult_vidnosini_tema_3.docx
ТипКонтрольна робота


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Міжкультурні відносини в маркетингу»

на тему «Зовнішня торгівля і її особливості на сучасному етапі»


Виконала: студентка групи МК. мз-81с

Кириченко Є. В.

Перевірила: викладач, к. е. н. Шевлюга О. Г.

Суми 2018-2019

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Зовнішня торгівля і її особливості на сучасному етапі………………...…....4

2. Досвід управління міжнародною діяльністю ПАТ «Сумихімпром»………13

Висновки…………………………………………………………………………17

Список використаних джерел………………………………………….……….18

Вступ

В умовах активiзацiї процесiв глобалiзацiї свiтового господарства посилюється роль зовнiшньоторговельних вiдносин країни. Саме зовнiшня торгiвля як форма мiжнародних економiчних вiдносин стає складовою врiвноваженого економiчного розвитку, сприяє посиленню конкурентоспроможностi нацiональної економiки, пiдвищує рiвень життя населення та забезпечує найповнiше задоволення його потреб. Тому дослiдження особливостей здiйснення зовнiшньої торгiвлi є актуальним.

Об’єктом дослiдження є зовнiшня торгiвля.

Предметом дослiдження є показники, елементи та види зовнiшньої торгiвлi.

Мета дослiдження полягає у визначеннi особливостей зовнiшньої торгiвлi на сучасному етапi.

Вiдповiдно завданнями дослiдження є:

1) визначення теоретичних засад здiйснення зовнiшньої торгiвлi на сучасному етапi;

2) вивчення досвiду управлiння мiжнародною дiяльнiстю ПАТ «Сумихiмпром».

Основними методами, якi використанi для дослiдження питання особливостей зовнiшньої торгiвлi на сучасному етапi, були: аналiтичний i монографiчний, метод наукової абстракцiї, групування та систематизацiї, наукового узагальнення тощо.

Iнформацiйною базою для написання роботи є економiчнi дослiдження вiтчизняних та зарубiжних учених, фiнансова звiтнiсть ПАТ «Сумихiмпром», вiдповiднi сайти в Internet.



1. Зовнiшня торгiвля i її особливостi на сучасному етапi

Зовнiшня торгiвля товарами i послугами є частиною мiжнародної торгiвлi та являє собою специфiчну форму обмiну товарами i послугами мiж продавцями та покупцями рiзних країн.

Iсторично зовнiшня торгiвля виникла як торгiвля мiж приморськими державами (фiнiкiйцi, еллiни тощо). Сухопутна ж торгiвля розвивалася бiльш поволi через значнi витрати на її органiзацiю i небезпеку, у багато разiв бiльших, нiж перевезення товарiв морем.

Зовнiшня торгiвля складається з експорту та iмпорту.

Перевищення експорту над iмпортом означає наявнiсть у держави активного торгового балансу. Перевищення iмпорту над експортом означає пасивний торговий баланс.

Активний торговий баланс – позитивна сторона зовнiшньоекономiчної дiяльностi держави. Проте вiн не завжди є показником її економiчного благополуччя [3].



Зовнiшня торгiвля зазвичай характеризується трьома показниками (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 – Показники зовнiшньої торгiвлi


Зовнiшньоторговельнi операцiї включають два елементи (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Елементи зовнiшньоторгiвельних операцiй


Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть здiйснюється на пiдставi вiдповiдних двостороннiх, багатостороннiх i мiжнародних угод. Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) – це юридично оформлена угода двох або бiльше суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав i обов’язкiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

У мiжнароднiй торгiвлi використовуються численнi та рiзноманiтнi документи. Їх повне та правильне оформлення має велике значення при здiйсненнi зовнiшньоторговельних операцiй. До них належать рiзнi типи документiв (рис. 1.3).

Для зовнiшньоторговельних операцiй велике значення мають традицiї та звичаї дiлового обороту.

«Звичай дiлового обороту» – це мiжнародний звичай, який на вiдмiну вiд юридично обов’язкових мiжнародно-правових положень регулює зовнiшньоторговельний обiг за взаємною домовленiстю його учасникiв. «Звичай дiлового обороту» застосовується до зовнiшньоторговельного контракту, якщо сторони домовилися про це при укладеннi контракту [4].


Рисунок 1.3 – Типи та види зовнiшньоторгiвельних документiв [4]


У сучаснiй свiтовiй практицi застосовується безлiч рiзних форм i методiв торгiвлi товарами та послугами. Найчастiше використовуються двi форми – пряма i непряма.

При прямiй формi торгiвлi укладання договорiв купiвлi-продажу вiдбувається безпосередньо мiж виробником i споживачем. При непрямiй – укладання договорiв купiвлi-продажу здiйснюється через посередника.

У свiтi приблизно 80 % всiх торговельних операцiй проводиться за допомогою посередникiв. Як продавець, так i покупець звертаються до послуг посередника у випадку, якщо виплачувана йому винагорода нижча, нiж можливi витрати при самостiйнiй органiзацiї збуту або закупiвель товарiв i послуг.

Торгово-посередницькi операцiї – це операцiї пов’язанi з купiвлею-продажем товарiв i послуг, виконуванi за дорученням виробника або покупця незалежним вiд нього торговим посередником на основi укладеної мiж ними угоди або окремого доручення.



Посередники – це особи i фiрми, що сприяють обiгу товарiв та послуг на внутрiшньому i зовнiшньому ринку. Вони класифiкуються за нацiональною належнiстю, за функцiональними задачами, за комплексами зобов’язань, за положенням на ринку [1]. За положенням на ринку посередники подiляються на три види (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 – Види посередникiв у зовнiшнiй торгiвлi [1]


Далi розглянуто сучаснi види i форми мiжнародної торгiвлi.

Зустрiчна торгiвля мiстить операцiї купiвлi-продажу, що передбачають взаємнi зобов’язання сторiн провести або безгрошовий обмiн товарами однакової вартостi, або прийняти в оплату поставлених однiєю зi сторiн товарiв частково грошовi кошти i частково товари.



Зустрiчна торгiвля є найдавнiшим видом нацiональної i мiжнародної торгiвлi, яка виникла до появи грошей, що стали загальним еквiвалентом обмiну. Тому з розвитком грошового обiгу зустрiчна торгiвля багато в чому втратила значення, але в другiй половинi ХХ ст. з певних причин її застосування знов розширилося (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 – Причини поширення застосування зустрiчної торгiвлi з кiнця ХХ ст.


Варто зазначити, що в якостi платежу продавцi, в основному, приймають товари, необхiднi їм у власному виробництвi (наприклад: виробник фарб збуває їх з частковою оплатою грошима i частково поставками тари для упаковки фарб, а виробники тари одержують фарби для нанесення на неї маркування та реклами).

Рiзновиди зустрiчної торгiвлi представлено на рис. 1.6.


Рисунок 1.6 – Рiзновиди зустрiчної торгiвлi


Далi рiзновиди зустрiчної торгiвлi розглянуто бiльш детально.

Мiжнародна бартерна операцiя – безвалютний, але оцiнений в єдинiй валютi, еквiвалентний обмiн товарами. Еквiвалентнiсть мiжнародного обмiну досягається за рахунок рiвностi вартостей товарiв, що обмiнюються, за свiтовими цiнами. Бартерний контракт за своєю структурою та змiстом є як би здвоєним контрактом купiвлi-продажу зi всiма властивими йому особливостями.

Компенсацiйнi операцiї – це продаж виробничого устаткування на умовах комерцiйного кредиту з подальшим погашенням боргу поставками продукцiї, випущеної за допомогою одержаного устаткування. Основною перевагою компенсацiйних угод є те, що вони дають можливiсть розвинути або органiзувати нове виробництво, вкладаючи кошти в будiвельнi та монтажнi роботи, а за одержане iмпортне устаткування розплачуватися готовою продукцiєю.

Вiдкуп вживаної технiки є однiєю з форм зустрiчної торгiвлi, оскiльки вiдкуп старої технiки здiйснюється проти придбання у продавця її нових, бiльш досконалих видiв. Вартiсть вiдкупленої технiки зараховується в платiж за нову. Серед видiв вiдкупленої технiки найбiльшi обсяги у свiтi припадають на легковi автомобiлi, вантажнi автопоїзди, офiсну оргтехнiку, морськi та рiчковi судна, сiльськогосподарськi машини та iн.

Вiдкуплена технiка, як правило, пiддається оновленню в спецiалiзованих майстернях i знову збувається на ринку покупцям з нижчим рiвнем споживацьких вимог (наприклад: легковi автомобiлi, вiдкупленi в Європi, збуваються iноземним працiвникам з Туреччини, країн СНД, країн Пiвнiчної Африки).

Сутнiсть операцiй з давальницькою сировиною полягає у тому, що власник сировини, що не має в своєму розпорядженнi потужностей з його переробки, передає його переробному пiдприємству в об’ємi, що забезпечує отримання необхiдної кiлькостi готової продукцiї, оплату витрат переробника i отримання переробником прибутку на капiтал, вкладений ним у процес переробки.

Операцiї з давальницькою сировиною мають усi ознаки зустрiчної торгiвлi, оскiльки передбачають еквiвалентний обмiн товарами i оформлюються єдиним договором [5].

Крiм зустрiчної торгiвлi видiляють й iншi види зовнiшньої торгiвлi. Далi розглянуто основнi з них.

Одним з найпоширенiших видiв сучасної торгiвлi є торги. Їх сутнiсть полягає в укладаннi договорiв купiвлi-продажу (або пiдряду) через проведення конкурсу серед продавцiв певного товару. Пiсля порiвняння одержаних пропозицiй покупець укладає контракт з тим продавцем (постачальником), який запропонував товар на бiльш вигiдних для покупця (замовника) умовах.

У сучасних умовах торги є поширеним способом розмiщення замовлень на поставки машин i устаткування, великих партiй сировини, на виконання наукових, проектних та дослiдницьких робiт, споруду промислових i соцiальних об’єктiв. У багатьох розвинених країнах свiту установи та органiзацiї з участю державного капiталу, згiдно з чинним законодавством, повиннi розмiщувати замовлення на придбання товарiв i послуг тiльки через торги (виключення становлять поставки устаткування для унiкальних технологiчних процесiв, що не мають конкуруючих аналогiв). Розмiщення замовлень без торгiв дозволяється лише для придбання запчастин, за необхiдностi екстрених закупiвель, пiд час лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, а також придбаннi в рахунок спецiальних мiжурядових угод.

Торги бувають: вiдкритi та закритi; гласнi та негласнi.

Аукцiон є перiодично дiючим центром посередницької торгiвлi реальними товарами з iндивiдуальними властивостями. Найбiльш поширенi у свiтi аукцiони, органiзованi у формi акцiонерних товариств. Нерiдко це великi компанiї, що монополiзують торгiвлю певним видом товару. Торгiвля на аукцiонi ведеться методом вiдкритого торгу. Аукцiони за масштабом обхвату подiляються на нацiональнi та мiжнароднi. Найпоширенiшими аукцiонними товарами є хутро, немита шерсть, велика рогата худоба i конi, морська риба, тютюн, чай, прянощi та iн. На аукцiон також виставляються витвори мистецтва, коштовностi, антикварнi вироби та iн.

Аукцiони подiляються на примусовi та добровiльнi.

Бiржа – найбiльш розвинена форма регулярно функцiонуючого оптового ринку масових замiнних товарiв, що продаються за стандартами (сортами), а iнодi й за зразками, а також ринку цiнних паперiв (акцiй i облiгацiй) та iноземної валюти.



Бiржова торгiвля має певнi особливостi (рис. 1.7).

Рисунок 1.7 – Особливостi бiржової торгiвлi

Ярмарок – одна з форм мiжнародної торгiвлi, що є торгiвлею за зразками, описами, каталогами (товар, як правило, вiдсутнiй). Продаж проводиться в основному значними партiями з вiдстроченням платежу. Цiна встановлюється на основi ринкових сил попиту i пропозицiї. Ярмарки мають перiодичний i епiзодичний характер. Найбiльшi мiжнароднi ярмарки проводяться в рiзних мiстах свiту, таких як Базель (ярмарок транспортного обладнання), Ганновер, Iзмiр, Лейпциг, Лiон.

Торговельно-промисловi виставки мають на метi показати науковотехнiчнi досягнення однiєї країни або рiзних країн в однiй або декiлькох галузях виробництва, науки i технiки. Вони органiзовуються, як правило, з метою розвитку товарообiгу.

Виставки i ярмарки, що проводяться в рiзних країнах, є важливим засобом ознайомлення ринку з новими товарами, на них встановлюються особистi контакти торгових партнерiв [8].

Специфiчний характер має мiжнародна торгiвля уздовж кордонiв сусiднiх країн, що одержала назву прикордонної (транскордонної).

Прикордонна торгiвля – вид мiжнародного обмiну, що здiйснюється торговими органiзацiями i фiрмами прикордонних районiв сумiжних країн на основi угод про торгiвлю та платежi, щорiчних протоколiв. Вона одержала свого часу значного розвитку в прикордонних регiонах захiдноєвропейських країн i сприяла виникненню системи «єврорегiонiв». Режим сприяння прикордонної торгiвлi iснує на кордонi США i Мексики, Росiї та Китаю, в прикордонних зонах iнших країн [2].

У пiдсумку варто зазначити, що на свiтовому рiвнi торговi вiдносини будуються, як правило, на основi нормативно-правових положень мiжнародного права i принципах, закрiплених мiжнародними документами та органiзацiями.




2. Досвiд управлiння мiжнародною дiяльнiстю ПАТ «Сумихiмпром»

Публiчне акцiонерне товариство «Сумихiмпром» – значний за розмiром енергохiмiчний комплекс, промисловий майданчик пiдприємства займає 226 га.

Пiдприємство розташоване у м. Суми. До його складу входять 11 основних цехiв, 20 допомiжних цехiв, 7 пiдроздiлiв непромислової групи (комбiнат громадського харчування, санаторiй – профiлакторiй тощо).

ПАТ «Сумихiмпром» має статус базового пiдприємства хiмiчної галузi промисловостi України з виробництва фосфорних мiнеральних добрив.



Асортимент основних видiв продукцiї представлено на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 - Асортимент основних видiв продукцiї ПАТ «Сумихiмпром» [6]


Основними видами продукцiї, що виробляє пiдприємство є двоокис титану та складнi мiнеральнi добрива.

Двоокис титану поставляється як на вiтчизняний ринок, так i за межi країни, в бiльш нiж 30 країн свiту (перш за все це країни ЄС та США). Основними покупцями даного виду продукцiї є «TITANIUM STANDARD LIMITED», Кiпр; ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ», ТОВ «ХIМВЕКТОР». Варто зазначити, що в свiтi дiоксид титану виробляється приблизно на 50 заводах в 26 країнах (загальна потужнiсть виробництва - понад 6 млн./т на рiк). Свiтове споживання даного виду продукцiї складає близько 6 млн. т/рiк. В останнi роки пiдприємством було розроблено та впроваджено у виробництво низку нових марок даного продукту пiд торговою маркою SumTITAN: R-2041, R-2061, R-2071, R-208. Основними конкурентами ПАТ «Сумихiмпром» на українському ринку є китайськi виробники. На свiтовому ринку головними гравцями є компанiї з США та ЄС. I, як видно з вище наведених цифр щодо об’єму свiтового ринку, ПАТ займає досить невелику його частину

Складнi мiнеральнi добрива поставляються переважно вiтчизняним пiдприємствам. Основними покупцями є ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ», ТОВ «ХIМВЕКТОР». При цьому свiтовий рiвень виробництва та споживання всiх видiв мiнеральних добрив можна оцiнити понад 210 млн.т. Найбiльшими виробниками мiнеральних добрив у свiтi є Китай, що контролює близько 21% ринку, США (бiля 13%), Iндiя (бiля10%), Росiя (бiля 8%) i Канада (бiля 8%). Основними країнами-iмпортерами у свiтi залишаються Китай, Iндiя, країни Латинської Америки, на якi припадає бiля 85 % свiтового споживання мiнеральних добрив. Основними конкурентами ПАТ «Сумихiмпром» на мiжнародному ринку є бiлоруськi та росiйськi компанiї, що займають понад 90 % його ємностi. Данi компанiї мають певну перевагу перед українськими виробниками завдяки нижчим цiнам на газ, фосфоровмiсну сировину, сiрку, якi видобуваються в Росiї та хлористий калiй, - видобувається в Бiлорусi та Росiї [7].

Загальна структура управлiння мiжнародною дiяльнiстю ПАТ «Сумихiмпром» наведена на рис. 2.2.



Рисунок 2.2 - Структура управлiння мiжнародною дiяльнiстю

ПАТ «Сумихiмпром» [7]
З рис. 2.2 видно, що безпосереднє управлiння мiжнародною дiяльнiстю ПАТ «Сумихiмпром» здiйснюється комерцiйним директором пiдприємства.

Директору комерцiйному безпосередньо пiдпорядковуються:

- вiддiл постачання;

- складське господарство;

- вiддiл логiстики;

- заступник директора комерцiйного-начальник вiддiлу реалiзацiї, у пiдпорядкуваннi якого знаходяться: вiддiл реалiзацiї та бюро декларування вантажiв.

Сукупнiсть пiдроздiлiв, що складає комерцiйну службу, виконує функцiю керiвництва комерцiйною (мiжнародною та нацiональною) дiяльностю ПАТ «Сумихiмпром».

Управлiння мiжнародною дiяльнiстю пiдприємства передбачає:

1. Забезпечення реалiзацiї продукцiї на ринку Європи та Азiї.

2. Розробку стратегiї здiйснення мiжнародної дiяльностi пiдприємства.

3. Дослiдження дiючої мережi збуту та її розвиток для ефективного збуту товарiв на мiжнародному ринку.

4. Дослiдження системи матерiально-технiчного забезпечення та пошук шляхiв оптимiзацiї витрат.

5. Вивчення та системний аналiз конкурентного середовища та вимог ринку кожної країни, в якiй здiйснюється збут продукцiї ПАТ «Сумихiмпром».

6. Органiзацiя транспортного обслуговування та митного оформлення вантажiв, своєчасного забезпечення виробництва сировиною, матерiалами та вiдвантаження готової продукцiї.

Щодо спiвпрацi ПАТ «Сумихiмпром» з мiжнародними фiрмами у сферi пiдготовки фахiвцiв i менеджерiв, то варто зазначити, що основними формами спiвпрацi є наступнi:


  • органiзацiя стажувань робiтникiв на iноземних пiдприємствах. Пiдприємство активно спiвпрацює в даному напрямку з польською компанiєю LCS, що займається виробництвом пластмасових виробiв, якi використовуються у переробнiй i хiмiчнiй промисловостi, у виробничих, допомiжних, витяжних i пилоуловлюючих установках, для заповнення колон, бiореакторiв, скруберiв. Також пiдприємство виробляє кiльця Палля i Бялецького, якi збiльшують активну поверхню шляхом хiмiчних реакцiй дотичних речовин, самоцентрувальнi втулки, заглушки i h-образнi профiлi, необхiднi для намотування плiвок або стрiчок на шпулi;

  • органiзацiя на базi iноземних пiдприємств курсiв пiдвищення квалiфiкацiї управлiнського персоналу;

  • участь фахiвцiв-практикiв у iноземних конференцiях та семiнарах з питань розвутку хiмiчної галузi свiту (наприклад, мiжнароднi конференцiї «Хiмiчнi проблеми сьогодення», «Ресурсозберiгаючi технологiї у хiмiчнiй промисловостi», «Схiд-Захiд» тощо).

Висновки

Дослiдження питання теоретичних засад здiйснення зовнiшньої торгiвлi на сучасному етапi дає змогу дiйти наступних висновкiв:

Зовнiшня торгiвля складається з експорту та iмпорту. Перевищення експорту над iмпортом означає наявнiсть у держави активного торгового балансу. Перевищення iмпорту над експортом означає пасивний торговий баланс. Активний торговий баланс – позитивна сторона зовнiшньоекономiчної дiяльностi держави. Проте вiн не завжди є показником її економiчного благополуччя.

В розглянуто та охарактеризовано такi види зовнiшньої торгiвлi: зустрiчна торгiвля (бартер, компенсацiйнi операцiї, вiдкуп вживаної технiки, операцiї з давальницькою сировиною), торги, аукцiон, бiржова торгiвля, ярмарки, виставки, прикордонна торгiвля.

Вивчено досвiд управлiння мiжнародною дiяльнiстю ПАТ «Сумихiмпром».

Публiчне акцiонерне товариство «Сумихiмпром» – значний за розмiром енергохiмiчний комплекс. ПАТ «Сумихiмпром» має статус базового пiдприємства хiмiчної галузi промисловостi України з виробництва фосфорних мiнеральних добрив.

Визначено, що безпосереднє управлiння мiжнародною дiяльнiстю ПАТ «Сумихiмпром» здiйснюється комерцiйним директором.

Щодо спiвпрацi ПАТ «Сумихiмпром» з мiжнародними фiрмами у сферi пiдготовки фахiвцiв i менеджерiв, то варто зазначити, що основними формами спiвпрацi є органiзацiя стажувань робiтникiв на iноземних пiдприємствах; органiзацiя на базi iноземних пiдприємств курсiв пiдвищення квалiфiкацiї управлiнського персоналу; участь фахiвцiв-практикiв у iноземних конференцiях та семiнарах з питань розвутку хiмiчної галузi свiту.



Список використаних джерел

1. Вишинська Т.Л. Сучасний стан зовнішньої торгівлі товарами / Т.Л. Вишинська, О.В. Генералов, І.М. Севрук // Економічні науки. – 2017. – № 3/3(8). – С. 41–45.

2. Гончар І.А. Характери формування зовнішньої торгівлі України: статистична оцінка / І.А. Гончар // Статистика України. – 2018. – № 2. – С. 16–20.

3. Далик В.П. Міжнародна торгівля: реалії та перспективи розвитку / В.П. Далик// Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2016. – Вип. 7. – Ч. 1. – С. 110–113.

4. Кулицький С.П. Питання трансформації зовнішньої торгівлі на сучасному етапі / С.П. Кулицький // Україна: події, факти, коментарі. – 2016. – № 23. – С. 49–59. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nbuviap.gov.ua/images/ukraine/2015/ukr23.pdf.

5. Мазаракі А.А. Сучасні тенденції та чинники розвитку зовнішньої торгівлі України / А.А. Мазаракі // Держава та економіка. – 2017. – № 2. – С. 5–14.

6. Офіційний сайт ПАТ «Сумихімпром». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sumykhimprom.com.ua/ua/company/

7. Річна фінансова звітність ПАТ «Сумихімпром». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://smida.gov.ua/



8. Світова організація торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/ international-organizations/wto.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка