Зміст Актуальність



Скачати 62.99 Kb.
Сторінка1/9
Дата конвертації21.09.2018
Розмір62.99 Kb.
Назва файлуреферат з психіатрії.docx
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпровський Національний Університет імені Олеся Гончара

Факультет медичних технологій діагностики та реабілітації

Кафедра клінічної лабораторної діагностики


Контрольна модульна робота

з дисципліни:

«Психіатрія та наркологія з оцінкою результатів досліджень»

з теми:

«Аутизм – проблеми, перспективи»



підготувала:

студентка групи РД-14

Меркулова В. Б.

перевірив:

доц. Полушкін П. М.
м. Дніпро, 2017

Зміст


  1. Актуальність

  2. Етіологія

  3. Ознаки і симптоми аутизму у дітей

  4. Діагностика аутизму

  5. Диференціальна діагностика аутизму з іншими захворюваннями

  6. Лікування і корекція аутизму у дітей

  7. Медикаментозне лікування аутизму

  8. Висновки

  9. Список літератури

  10. Тести

Актуальність

Аутизм – захворювання, пов’язане з порушенням соціальної адаптації людини, мовної функції, психічного розвитку. При ранній діагностиці аутизму у дітей лікування може мати помітні результати, і головна спрямованість терапії – навчання і соціалізація дитини. З розпізнаванням і лікуванням аутизму ситуація не проста, своєчасне діагностування та корекція аутизму стає в першу чергу завданням батьків.

Аутизм був вперше описаний в 1943 американським дитячим психіатром Л.Каннером на прикладі 11 дітей, які своєю поведінкою нагадували дорослих, відмежувались від людей і реалій зовнішнього життя. Вражаючою, абсолютно унікальною характеристикою цих дітей була їх нездатність взаємодіяти з батьками, встановлювати емоційний контакт і вести себе типовим для немовлят чином – посміхатися близьким, приймати їх ласку. Діти надавали перевагу неживим предметам, мовлення у них зазвичай не розвивалося або розвиток його затримувався. Мова їх була стереотипна, складалася з невиразних і не відповідають ситуації фраз або повторів слів інших людей і не служила засобом спілкування. Діти боялися будь-яких змін і чинили опір найменшим змінам навколишнього оточення.

Ще в середині минулого століття аутизм був досить рідкісною недугою. Але з часом виявляється все більше дітей, які страждають на нього. Показова статистика, наведена в США, де цією хворобою займаються впритул. У 1970-х було співвідношення один аутист на 10 тисяч дітей, 15 років тому – один на 250 дітей, зараз – один на 88 дітей або один аутист на 52 хлопчики і 250 дівчаток.

В Україні офіційних даних по кількості дітей-аутистів немає: такий підрахунок не ведеться. За приблизними мірками, «дітей дощу» в нашій країні десятки тисяч і від Америки ми відрізняємося мало.

Зростання випадків аутизму у дітей спричиняє серйозні побоювання, але досі ніяк не мотивовані. Вчені сходяться лише на тому, що аутизм провокується комплексом факторів, а не однієї єдиною причиною.

Серед можливих причин для виникнення аутизму називають такі:


  • генні модифікації;

  • органічні ураження ЦНС (енцефаліт, аномальний розвиток відділів мозку);

  • гормональні збої, порушення обміну речовин;

  • вплив вірусних і бактеріальних інфекцій;

  • ртутне отруєння;

  • надмірне вживання антибіотиків;

  • хімічний вплив на організм матері в період вагітності.

Чи дійсно перераховані чинники можуть бути причиною аутизму у дітей, до кінця не виявлено. Але ясно, що при спадковій схильності до цього захворювання будь-який серйозний вплив на дитину може призвести до аутизму, в тому числі сильний переляк або перенесена інфекція.

Етіологія

Висуваються різні теорії, що пояснюють походження дитячого аутизму. Говорити про походження аутизму у дітей можна лише стосовно до окреслених його форм. Визначення різних видів аутизму – завдання досі незавершене. В останні роки допускається можливість виникнення аутистичноподібних розладів при хромосомних, обмінних і органічних захворюваннях. Однак найбільш поширеним є припущення про спадкове (шизофреничного спектру) походження дитячого аутизму. Передбачається, що спадково обумовлене ендогенне порушення ембріонального розвитку при дитячому аутизмі декомпенсується під впливом вікових кризових періодів, інфекцій, травм, пологів. Генетична концепція до теперішнього часу поширюється на основні форми дитячого аутизму: синдром Каннера, дитячий аутизм процесуального генезу при ранній дитячій шизофренії (інфантильному і атиповому психозах), а також синдром Аспергера. Сам Каннер відносив описаний ним синдром до розладів шизофреничного спектра. Спадкове походження описаних вище синдромів підтверджується даними про патологічну навантаженість психозами, особистісними розладами сімей дітей, хворих на аутизм. Два відсотки сибсів пробандів дітей з синдромом Каннера страждають на інфантильний аутизм, що в 50 разів перевищує поширеність аутизму у звичайній дитячій популяції. Рівень народження аутистів в монозиготних парах близнюків досягає 35%. Частота народження аутистических проявів у батьків-аутистів у багато разів перевищує зустрічальність аутистических симптомів в популяції.

Походження аутистичноподібних розладів (атипового аутизму, за МКХ-10, 1994) у хворих з синдромом ламкої Х-хромосоми, хворобою Дауна, фенілкетонурію, туберозним склерозом та іншими обмінними і хромосомними захворюваннями зв’язується з генезу цих захворювань. Що це – коморбідність двох різних розладів випадкового характеру або фенокопіювання симптомів аутизму у зв'язку з ураженням подібних структур ЦНС – залишається загадкою і потребує подальшого вивчення.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка