Тема проблема людини в філософії план


М. Лосський обґрунтував принцип, що лежить в основі системи світобудови. Його принцип полягає у тому, що Бог — це абсолютне творче начало



Сторінка44/49
Дата конвертації12.11.2019
Розмір0.8 Mb.
Назва файлуТ.8.Пробл.люд.в.філос.doc
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49
М. Лосський обґрунтував принцип, що лежить в основі системи світобудови. Його принцип полягає у тому, що Бог — це абсолютне творче начало. Кінцевою метою людини є досягнення повноти буття, наближення до неї. Для окремого діяча повнота буття може бути реалізована лише у спільній творчості з іншими діячами та з Божою поміччю, в якій лише і можлива творчість як творення, а не метушня протидіючих сил, різних тенденцій.

Сенс життя у В.Соловйова безпосередньо пов`язаний з духовно-релігійним світом людського буття. Долучаючись до вчення Христа, вважає він, людина йде по шляху свого одухотворення. Цей процес займає весь історичний період життя людства. Людство прийде до торжества миру і справедливості, правди і чесноти, коли його об'єднуючим початком стане втілений в людині Бог, що перемістився з центру вічності в центр історичного процесу. Суспільний лад передбачає, з точки зору Соловйова, єдність "вселенської церкви" і монархічного панування, злиття яких має призвести до утворення "вільної теократії".

У філософії Франка С.Л. питання сенсу життя постає головною проблемою. Проблема сенсу життя яскраво розкрита у книзі «Сенс життя» 1925р автор говорить, що сенс — це всеосяжне єднання людства, також служіння якійсь одній великій справі, одній спільній меті котра єднає загалом усіх. Тобто мета життя людини нести суспільне добро, разом виводити світ на новий рівень, іншими словами зробити рай на землі, а не навпаки — пекло, але на превеликий жаль людській сутності більш притаманно вибрати легший шлях, тому що кожен з нас певною мірою є егоїстом.

Релігійний акцент сенсу життя надає Бердяєв М.О. він стверджує, що саме релігія постає інструментом пізнання сенсу існування та життя особистості. В релігії знаходиться «гносис» (знання) яке направлене на пізнання таємниць народження та існування світу, життя і людини.

Окремий пласт розв`язання проблеми смислу життя в російській філософії – російський космізм (Н. Федоров, К. Ціолковський, О. Чижевський, В. Вернадський). Вони вважають, що існує необхідність свідомого управління еволюцією, перетворення природи, виходячи з глибинних потреб розуму і морального почуття людини. Виходячи із розуміння людини як істоти, що остаточно ще не сформувалася, космісти висувають ідею про необхідність вдосконалення не тільки людства, але й навколишнього світу. Вже в кінці XIX століття вони бачили єдиний вихід для людства, що впирається в невідворотний земної фінал - виснаження земних ресурсів при все більшому множенні чисельності населення, космічна катастрофа, загасання Сонця і т.д., - в завоюванні людством нових середовищ існування, у перетворенні спочатку Сонячної системи, а потім і далекого Космосу. Засвоєння Космосу вбачається як шляху подолання людиною обмеженості свого Земного існування і досягнення безсмертя. Віра в людину, гуманізм - одна з найяскравіших рис російського космізму.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   49


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка