Тема проблема людини в філософії план



Сторінка26/49
Дата конвертації12.11.2019
Розмір0.8 Mb.
Назва файлуТ.8.Пробл.люд.в.філос.doc
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   49
З об’єктивноаукових позицій - смерть представляється регулятором і організатором життя. Всі організми за сприятливих умов розмножуються в геометричній прогресії. Цей потужний "натиск життя" дуже швидко перетворив би земну біосферу в згусток організмів. Тільки в такій схемі сприятливі умови для еволюції організмів. Це повною мірою має відношення і до людини. З іншого боку, і страх перед смертю таж є природним і корисним почуттям. Адже він служить попередженням про небезпеку, що насувається. Втративши його, людина як би втрачає свою захисну броню. Утримуючи людину від вчинків і дій, небезпечних для життя, страх сприяє збереженню людського роду. Але страх одночасно пригнічує, бо людина, замість того щоб остерігатися будь-якої конкретної небезпеки, починає боятися всього.

З релігійних позицій "смерть - не тільки позбавлення від хвороб, вона - позбавлення від всякого роду страждань". Така думка М. Монтеня. У багатьох релігійних традиціях життя людини - це страждання, карма, випробування, покарання тощо. Тому смерть протиставляється як благо, як вічне блаженство, як звільнення. Безсмертна душа покидає тілесну в'язницю і спрямовується в свою вічну оселю. Виникають каверзні питання. Якщо відділення душі від тіла - благо, то навіщо взагалі їх з'єднувати заради недовгого перебування на землі? І смерть немовляти жахливим чином тоді виявляється кращою, ніж смерть старця, який прожив важке життя.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   49


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка