Сценарій вечорниць



Скачати 123.85 Kb.
Сторінка5/5
Дата конвертації12.11.2019
Розмір123.85 Kb.
Назва файлуЯК У НАС НА УКРАЇНІ.docx
ТипСценарій
1   2   3   4   5
5-та дівчина. А то чому ж? Що кажуть? 

Стецько. Кажуть, що дурний. Це вже вража мода пішла, що за розумних усі хочуть. Від цього й лю­ди всі переведуться: за дурних не йдуть, а розум них ніде й узяти. От нових людей — тпру і не буде. 

6-та дівчина. Степане, давай заспіваємо!

Чи я люди не доріс.

Чи я люди переріс.

Чи не рублена хата.

Що не любили дівчата? 



        1. тя дівчина 

Бо ти тонкий та високий.

Ще до того й косоокий,

Ще й на ногу налягаєш,

Бо на плечах горба маєш.



        1. та дівчина 

В тебе стан, як у баби,

В тебе очі, як у жаби.

Руки, ноги, як у рака,

А сам рудий, як собака.



          1. та дівчина 

Ще й без верхньої губи:

Як цілуєш, видно зуби.



          1. тя дівчина. А що, Стецю, хороша моя пісенька? 


Стецько (плаче). Погана. І вареників не дають. Да­вайте вже швидше, бо мені ще й на другу вулицю на вареники треба встигнути! 

З-й хлопець.

Чи, може, ваші вареники такі, як оці?

Кум поїсти неабиякий мастак.

Йому жінка що не зварить, все не так.

Вередує: — Як з'їдаю твій обід,

Наче гирю закладаю у живіт.

Он торік я в ресторані,— каже,— був

Ледве миску з деволяєм не ковтнув.

Там таку дають підливку — смак і шик!

З нею з'їсти можна власний черевик.

Раз в неділю ми остались без жінок:

Подались вони раненько на товчок.

Ми із кумом закурили, сидимо,

Кум наліво, я направо — плюємо.

— Не зоставили нам їсти, то й нехай...

А ми зваримо вареники давай!

Налили ми в ночви свіжої води,

Півмппка муки насипали туди.

Я зчалку взяв, а кум мій — макогон.

Тісто туго замісили, як гудрон.

Дріжджів кинули дві пачки — красота!

Потім перцю і лаврового листа.

Тісто витягай на стіл ми та й січем —

Я ножакою, а кум мій сікачем.

В казані кипить, аж піниться вода.

Я ліплю, а кум вареники вкида.

На вусах у мене тісто, в нього сир.

Кум по кухні походжа, як командир.

Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам

Отакунького вареничка не дам!

В казані вода вирує, булькотить.

Сир гарячий нам на голови летить.

Покипіло так не більше двох годин,

Вачим: збились всі вареники в один.

Ми вареник той штовхаємо до дна,

А він лізе, випирає з казана.

Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.

Покуштуємо, яке воно на смак.

Поділили ми вареник, сидимо.

Кум виделкою, я ложкою — їмо.

Я помалу ремиґаю, кум жує. —

Ну,— цікавиться,— як враження твоє?

Я показую на пальцях і стогну:

Зуби злиплись. язика не поверну.

В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.

Просить: — Стукни по потилиці мене!

Я як двину його в шию кулаком!

Тут відразу нам полегшало обом.

Кум затявся на своєму: — А жінкам

Я однаково понюхати не дам!

Те. що я не з’їв і кум мій не доїв.

Потаскали кабанові ми у хлів.

А кабан понюхав тісто, кашлянув,

Перекинувся в баюру і заснув.

Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!

Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.

Може, й ви вже захотіли в ресторан?

І надів йому на голову казан...



Господиня. Ай правда, дівчата. Данайте вже варе­ники. 

3-тя дівчина

Милі гості, просим сісти.

Вареники будем їсти.

Вареники непогані.

Вареники у сметані.

В кожній хаті в Україні

Вареники варять нині.

Це вареники знаменні,

Як їх родичі пельмені!

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Білолиці. круглолиці,

Із дорідної пшениці,

їжте, їжте, просим щиро,

Вареники наші з сиром.

Вареники непогані,



Вареники у сметані. 

Господиня. Шановні гості, дорогі однодумці! Ми раді, що сьогодні в нашій світлиці зібралися люди, яким не байдуже майбутньої національної культури. І поки ми збиратимемося на такі вечори-вечорниці, «наша пісня, наша дума не вмре, не загине». Хай же вам добробуту прибуде, Мир і праця будуть навіки. Щастя вам, здоров'я, добрі люди. Хліб і сіль, вам, наші земляки. 

Звучить пісня «Як у нас на Україні».

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка