Розділ Особливості перекладу мовних засобів маніпуляції в сучасних змі



Скачати 456.04 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації13.11.2019
Розмір456.04 Kb.
Назва файлуперекладацькі трансформації.docx
  1   2   3   4

Розділ 3. Особливості перекладу мовних засобів маніпуляції в сучасних ЗМІ

3.1.Специфіка перекладацьких трансформацій мовних засобів маніпуляції в сучасних ЗМІ

Всю різноманітність перекладацьких трансформацій можна розділити на декілька рівнів. Серед них можна виділити наступні рівні: лексичні трансформації(lexical transformations), лексико – семантичні (lexical semantic), лексично – граматичні (lexical grammatical), граматичні (grammatical), стилістичні ( stylish) трансформації.

Одним зі способів вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення. Конкретизація - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (терміном) вужчої семантики" [1, с.34].

Лексичні трансформації застосовуються при перекладі в тому випадку, якщо у вихідному тексті зустрічається нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, яке-небудь власне ім'я, властивій вихідній язиковій культурі й відсутнє в мові, що перекладає; термін у тієї або іншій професійній області; слова, що позначають предмети, явища й поняття, характерні для вихідної культури або для традиційного іменування елементів третьої культури, алі відсутні або що мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у культурі, що перекладає.

Говорячи про лексичні трансформації, необхідно відзначити, що словниковий склад мови представляє не просто сукупність слів, а систему, що допускає нескінченно різноманітні, але не будь-які сполучення слів у контексті: окремі елементи словника зв'язані один з одним певними значеннєвими й стилістичними відносинами. Ця обставина дається взнаки при перекладі.

При передачі значення слова в перекладі лексичними трансформаціями звичайно доводиться зробити вибір між декількома можливостями, що представляють, переклад [3,6].

Тут варто виділити три найбільш характерні випадки:

1. У мові немає словникової відповідності тому або іншому слову оригіналу;

2. Відповідність є неповною, тобто лише частково покриває значення іноземного слова;

3. Різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу, у тім або іншому ступені передавальні їх.

Лексичні трансформації готують текст до знакового способу перекладу. Тут є через не лаконічність позначень, а пошук лексичних одиниць.

Лексичні трансформації не обов'язково перетворюють слово в словосполучення, вони можуть приводити до зворотних результатів, а також залишати кількість сторінок незмінними.

Суть перекладу лексичних трансформацій залишається при перекладі незмінною: перекладач шукає не іншомовне позначення до денотата, а нові номінації до того ж денотату вихідною мовою, для того, щоб перейти до мови перекладу на формально - знаковому рівні [10, с.89].

Такі слова займають дуже важливе місце в процесі перекладу, тому що, будучи порівняно незалежними від контексту, надають перекладному тексту різну спрямованість, залежно від вибору перекладача.

До лексичних прийомів перекладу прийнято відносити наступні:



  • транскрипція й транслітерація - способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою букв мови перекладу. При транскрибуванні відтворюється звукова форма іншомовного слова, а при транслітерації – його графічна форма (буквений склад). Ведучим способом у сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Найчастіше такий спосіб перекладу застосовується для передачі власних назв і імен, що не змінюють своєї форми при переносі в іншомовний текст,

  • калькування - переклад лексичної одиниці шляхом заміни її складових частин – морфем чи слів – їх лексичними відповідниками у мові перекладу; при цьому нове слово копіює структуру лексичної одиниці мови-джерела.,

  • лексико-семантичні заміни,

  • конкретизація, генералізація,

  • модуляція або значеннєвий розвиток;

  • образність [11,14].

Говорячи про трансформації загалом, необхідно відзначити, що більшість слів усякої мови більш-менш багатозначна. У зв'язку із цим коштує й множинність словникових відповідностей і трансформацій.

Фактично переклад ніколи не обмежується вибором із числа тих елементів, які зафіксовані в словниках.

У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використаються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.

До основних лексичних трансформацій відносяться: прийом конкретизації та генералізації, прийом модуляції або смислового розвитку, антонімічний переклад.

Сутність лексико-семантичних трансформацій виражається у заміні окремих лексичних одиниць вихідної мови лексичними одиницями мови перекладу, які не є словниковими еквівалентами і, тобто, які мають нове значення, відмінне від значення лексичної одиниці вихідної мови [2,5].

Різновиди лексико – семантичних перекладацьких трансформацій:



  • конкретизація (concretization) - це заміна слова або словосполучення з більш широким значенням, словом або словосполученням з більш вузьким значенням. Як правило, лексиці української мови властива велика конкретність, ніж відповідним лексичним одиницям мови гінді. Конкретизація вихідного значення використовується в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці нижча, ніж міра упорядкованості відповідної їй за змістом одиниці в мові перекладу. Конкретизація може бути мовною та контекстуальною (мовною). При мовній конкретизації заміна слова з широким значенням на слова з більш вузьким значенням обумовлюється розбіжностями в ладі двох мов – або відсутністю лексичної одиниці, що має настільки ж широке значення, що і передається одиниця, або розбіжностями в їх стилістичних характеристиках, або вимогами граматичного порядку;

  • генералізація (generalization) - (процес, зворотна конкретизація) вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вище заходів упорядкованості відповідної їй за змістом одиниці в перекладаючій мові і полягає в заміні приватного загальним, видового поняття родовим. При перекладі на українську цей прийом застосовується набагато рідше, ніж конкретизація. Це пов'язане з особливостями лексики англійської мови. Слова цієї мови частіше мають більш абстрактний характер, ніж українські слова, пов'язані з тим же поняттям. Іноді генералізація застосовується у відповідності зі стилістичними нормами, прийнятими в українській мові і літературі. Необхідність генералізації може бути викликана і небезпекою спотворення сенсу при перекладі слова або словосполучення його словниковою відповідністю. Слід зазначити, що в процесі перекладу одне і те ж слово може піддаватися лексичній трансформації в протилежних напрямках: у бік звуження та розширення значення, тобто може бути як об'єктом конкретизації, так і генералізації [7, с. 12-16].

  • диференціація (differentiation) - поширеність прийомів диференціації та конкретизації при перекладі з англійської пояснюється великою кількістю в англійській мові слів з широкою семантикою, яким немає прямого відповідності в російській мові. Зазвичай прийоми диференціації та конкретизації значень супроводжують один одному.

  • модуляція (modulation) - заміна слова / словосполучення мови-джерела одиницею мови перекладу, значення якої впізнається не на базі словарних відповідностей, а логічно виводиться із контексту..



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка