Принцип золотого перетину Зміст Вступ Історія «золотого перетину»



Скачати 201.25 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації12.11.2019
Розмір201.25 Kb.
Назва файлуДокумент Microsoft Office Word.docx
1   2   3   4
Висновки

Ряд Фібоначчі міг би залишитися тільки математичним казусом, якби не та обставина, що всі дослідники «золотого перетину» в рослинному і в тваринному світі, не говорячи вже про мистецтво, незмінно приходили до цього ряду як арифметичному виразу закону золотого розподілу.

Факти, що підтверджують існування золотих S-перетинів в природі, приводить білоруський вчений Е.М. Сороко в книзі «Структурна гармонія систем» (Мінськ, «Наука і техніка», 1984). Виявляється, наприклад, що добре вивчені подвійні сплави володіють особливими, яскраво вираженими функціональними властивостями (стійкі в термічному відношенні, тверді, стійкі до окислення тощо) тільки в тому випадку, якщо питома вага початкових компонентів пов'язана один з одним однієї із золотих S-пропорцій. Це дозволило автору висунути гіпотезу про те, що золоті S-перетини є числові інваріанти систем, що самоорганізовуються. Будучи підтвердженою експериментально, ця гіпотеза може мати фундаментальне значення для розвитку синергетики – нової області науки, що вивчає процеси в системах, що самоорганізовуються.

Спільна робота ботаніків і математиків пролила світло на дивні явища природи. З'ясувалося, що в тому, як розташовує листя на вітці (філотаксис), насіння соняшнику, шишок сосни проявляє себе ряд Фібоначчі, а отже, проявляє себе закон «золотого перетину». Павук плете павутину спиралеобразно. Спіраллю закручується ураган. Перелякане стадо північних оленів розбігається по спіралі. Молекула ДНК закручена подвійною спіраллю. Гете називав спіраль «кривого життя».

В ящірці з першого погляду уловлюються приємні для нашого ока пропорції – довжина її хвоста так відноситься до довжини решти тіла, як 62 до 38.

І в рослинному, і в тваринному світі настирливо пробивається формоутворювальна тенденція природи – симетрія щодо напряму зростання і руху. Тут «золотий перетин» виявляється в пропорціях частин перпендикулярно до напряму зростання.

Природа здійснила розподіл на симетричні частини і золоті пропорції. В частинах виявляється повторення будови цілого.

Великий Гете, поет, природодослідник і художник (він малював і писав аквареллю), мріяв про створення єдиного вчення про форму, утворення і перетворення органічних тел. П’єр Кюрі на початку нашого сторіччя сформулював ряд глибоких ідей симетрії. Він стверджував, що не можна розглядати симетрію якого-небудь тіла, не враховуючи симетрію навколишнього середовища. Закономірності «золотої» симетрії виявляються в енергетичних переходах елементарних частинок, в будові деяких хімічних з'єднань, в планетарних і космічних системах, в генних структурах живих організмів. Ці закономірності, як вказано вище, є в будові окремих органів людини і тіла вцілому, а також виявляються в біоритмах і функціонуванні головного мозку і зорового сприйняття. «Золотий перетин» не можна розглядати саме по собі, окремо, без зв'язку з симетрією. Великий російський кристалограф Г.В. Вульф вважав «золотий перетин» одним з проявів симетрії.

«Золотий перетин» не є прояв асиметрії. Згідно сучасним уявленням, він – це асиметрична симетрія.

Золотий перетин – це перетин відрізка на дві частини так, що довжина більшої частини відноситься до довжини меншої частини так само, як довжина всього відрізка до довжини більшої частини. «Золотий перетин» – не середина, а пропорція – нескладне математичне співвідношення, що містить в собі «закон зірки і формулу квітки», малюнок на хітиновому покриві тварин, довжину гілок дерева, пропорції людського тіла. Бачиш гармонійну композицію, пропорційну статуру або будівлю, що радує око, – зміряй і прийдеш до однієї і тієї ж формули. За часів Відродження для перевірки «закону гармонії» вимірювали античні статуї, півтора століття назад пропорції «золотого перетину» перевіряли, співвідносивши довжину ноги і тулуба гвардійських солдатів. Але так чи інакше, цей дивовижний закон природи приніс людському суспільству не лише досконалу гармонію навколишньої природи, тваринного і рослинного світів, а й розмаїття творів мистецтва. Без «золотого перетину» неможливо зрозуміти такі поняття як краса, гармонія, симетрія тощо.



Список використаної літератури

  • Борев Ю.Б. Естетика. – М., 1990.

  • Кеплер И. О шестиугольных снежинках. – М., 1982.

  • Ковалев Ф. Золотое сечение в живописи. – К.: Выща школа, 1989.

  • Левчук Л.Т. Естетика. – К., 1997.

  • Левчук Л.Т. Онищенко О.І. Основи естетики. – К., 2000.

  • Пидоу Д. Геометрия и искусство. – М.: Мир, 1989.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка