Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством



Скачати 38.11 Kb.
Дата конвертації12.02.2019
Розмір38.11 Kb.
Назва файлуПолітична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством.docx

Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством

Проблема участі особи у політиці є дискусійною із найдавніших часів. Одні мислителі вважали політику елітарним видом діяльності, інші - притримувалися думки, що участь громадян у політиці визначена вже самою суттю людської спільноти, бо політика пронизує всі види життєдіяльності кожного індивіда, має значний вплив на соціальні, побутові умови життя людей, на їх настрій та духовність.

Людина є первинним суб'єктом політики, який характеризується:

різною участю у політичному житті;

різними можливостями впливу на владу;

мірою політичної активності.



Поняття "політична людина" включає усі типи учасників політичного процесу - від пересічного виборця до керівника держави

У реальній дійсності можна виділити кілька типів політичного статусу особи, що визначає сутність її залучення у політику.

Перший тип політичного статусу - пересічний член суспільства, який має майже виключно статус об'єкта політики.Він не цікавиться політикою, не бере участі у політичному Процесі, немає ніякого впливу на політичні відносини.

Другий тип політичного статусу - пересічний член суспільства, який характеризується високим політичним інтересом і політичною активністю. Він може брати участь у політичному житті самостійно та спонтанно чи бути членом об'єднання громадян.

Третій тип політичною статусу - політичний лідер. Він може бути формальним і неформальним, місцевого або загальнонаціонального значення та ін.

Четвертий тип політичного статусу - професійний політик, для якого політична діяльність є не тільки головним заняттям, джерелом існування, але й змістом життя.

Політична діяльність -це індивідуальна чи колективна, спонтанна чи організована діяльність соціальних суб'єктів, яка прямо чи опосередковано випливає з інтересів великих суспільних груп і цінностей, що їх вони поділяють

Політична діяльність - це вид суспільної діяльності суб'єк­тів політики, що є сукупністю осмислених дій, які ґрунтуються на врахуванні політичних інтересів, мобілізації політичної волі з метою досягнення політичних цілей.

Сукупність політичної діяльності становлять дії, спрямовані на завоювання, утримання, функціонування та розвиток політико-владних відносин. Політична діяльність має конкретний характер і здійснюється як взаємодія суб'єктів і об'єктів політики. Вона по суті віддзеркалює систему політико-владних відносин, що панують у суспільстві. На політичну поведінку людини також впливають психологічні та біологічні характеристики (стать, вік, темперамент, воля, стан фізичного здоров'я тощо).

Політична діяльність особи може здійснюватися у формі політичної участі та політичного функціонування.Якщо політичне функціонування - це професійна політична діяльність, то політична участь - це здійснення або підтримка громадянами певних акцій, здійснення тиску на органи влади з метою висловлення певних позицій, вимог тощо. Розрізняють колективну та індивідуальну, примусову та добровільну, активну і пасивну, традиційну та альтернативну, революційну та охоронну участь.

У сучасних демократичних державах існують найрізноманітніші форми політичної участі: референдуми, вибори, участь у діяльності державних органів влади, збори, конгреси, участь в діяльності об'єднань громадян, демонстрації, мітинги, пікети, страйки тощо.

Референдум(від лат. referendum — те, що має бути повідомлено) — це всенародне волевиявлення (голосування чи опитування) з важливого державного або суспільного питання. Різновидом референдуму є плебісцит(від лат. plebs — простий народ і scitum — рішення, постанова) — опиту­вання населення шляхом голосування про належність території, на якій воно проживає, тій чи іншій державі.

Нерідко плебісцит тлумачиться дещо ширше — як всена­родне голосування, яке проводить держава з найважливіших питань.

Форми політичної діяльності громадян можуть бути інституційними, санкціонованими законом, і неінституційними, протиправними, наприклад, несанкціоновані мітинги, самовільне захоплення влади.

Політичне відчуження фіксує наявність розриву між суспільством і людиною, воно проявляється у безсиллі індивіда впливати на розвиток політичних подій, сприйнятті людиною політичних інститутів як ворожих її інтересам. Проявами політичного відчуження е абсентеїзм, конформізм, соціальна апатіятощо. Причинами політичного відчуження є втрата соціальних ідеалів, падіння рівня довіри органам влади, прагнення людини відгородитися від політики тощо

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка