парадигми соціального поведінки (теорії обміну і соціальної дії)



Скачати 38.16 Kb.
Дата конвертації12.06.2019
Розмір38.16 Kb.
Назва файлусоціологія есе zjdt (1).docx

Поняття „парадигма” (від грець. – приклад, взірець) в соціологію було введено американським істориком і соціологом Томасом Куном (1922-1994). В книзі „Структура наукових революцій” (1962) Кун назвав парадигмами наукові концепції, достатньо безпрецедентні, щоб привернути на тривалий час групу прихильників і в той же час достатньо відкриті, щоб нові покоління вчених могли в їх рамках знайти для себе невирішені проблеми будь-якого виду. В історії фізики, наприклад, Кун виділяє в якості парадигм класичні праці Аристотеля і Ньютона. Праці Аристотеля служили в Античності і Середньовіччі безумовним взірцем постановки і вирішення проблем при вивченні природних явищ, а в Новий час їх замінили в якості взірця праці Ньютона. Перехід наукового співтовариства від однієї парадигми до іншої лежить в основі наукових революцій. Захоплені новою парадигмою вчені отримують нові засоби дослідження і вивчають нові сфери. Але найважливіше те, що в період революцій вчені бачать нове  і отримують інші результати навіть в тих випадках, коли використовують звичайні інструменти в сферах, які вони досліджували до цього. Зміна парадигми призводить до того, що вчені бачать світ їх дослідницьких проблем в іншому світлі. Можна навіть сказати, що після наукової революції вони мають справу з іншим світом.

Необхідно також відзначити, що наявність в соціології декількох парадигм також підтверджує її статус самостійної науки. Усі соціологічні парадигми можна розділити на три рівні: макропарадигми, мікропарадигми і універсальні загальні парадигми. Крім даної класифікації, існують і інші. Однією з найпоширеніших серед них є класифікація російського соціолога Г. В. Осипова, який виділяв наступні групи соціологічних парадигм:

1) парадигми соціальних факторів (структурний функціоналізм і теорія соціальних конфліктів);

2) парадигми соціальних дефініцій (символічний Інтер-націоналізм і етнометодологія);

3) парадигми соціального поведінки (теорії обміну і соціальної дії).

У західній соціологічної думки сьогодні виділяється п'ять основних парадигм: функціоналізм, теорія конфлікту, теорія обміну, символічний інтеракціоналізм, етнометодологія. Таким чином, на сьогоднішній момент не існує загальнонаукового думки про систему соціологічних парадигм. Однак необхідно зупинитися детальніше на характеристиці найбільш поширених в соціології парадигмах.

Однак сьогодні, на мою думку, провідними парадигмами в соціологічних дослідженнях, є: неомарксистська, етнометодологія, символічний інтернаціоналізм, теорія соціального обміну, соціального конфлікту . Особливу увагу в сучасних соціологічних парадигмах приділяється міжособистісним взаємодіям, динаміці розвитку особистості, зміни соціальних смислів і значень, які розкривають перетворення широких соціальних структур.

Взагалі необхідно відзначити, що в сучасній соціології дуже яскраво проявляється тенденція до плюралізму різних парадигм, що виражається в посиленні диференціації системи соціологічного знання. Дана особливість гостро ставить проблему розробки і проведення єдиної теоретико-методологічної лінії в соціології. Цей факт дозволяє говорити про соціологію як про «мультипарадигмальну» науку.

Сьогодні вітчизняна соціологія перебуває у стані визначення. За словами фахівців, вона ще не з'ясувала для себе, якою вона є, якою вона хоче стати і якою вона може стати. Сьогоднішній стан української соціології визначається, насамперед, загальною ситуацією у країні.

Основна увага загалом зосереджена на вивченні змін, що відбуваються у нашому суспільстві, в Україні, ґенези цих змін і їх наслідки. Це – перша особливість сучасної української соціології. Друга – те, що вона почала щойно інституціалізуватися як самостійне суспільне явище. Третя особливість, притаманна розвитку вітчизняної соціології, це недостатня увага до неї з боку держави та суспільства, недостатнє фінансування та ін.

До соціології сьогодні у суспільстві панує великий інтерес, і це забезпечує високий престиж відповідних вузів, відділень, факультетів. Цілком логічно, що ринок реагує на цей попит, і, як гриби після дощу, з'являються соціологічні факультети, відділення, спеціалізація у вузах. На перший погляд, такого роду активізацію можна вітати, однак у зв'язку з цим виникають і суттєві негативні тенденції.

Насамперед – поява соціологічних відділень у тих вузах, спеціалізація яких ніяк не в'яжеться із соціологією. А звідси - інша особливість: відсутність відповідних умов для підготовки соціологів на багатьох новостворених факультетах та відділеннях, що виявляється, передусім, у тому, що бракує кваліфікованих викладачів, здатних забезпечити якісну підготовку, недостатньо укомплектовані соціологічною літературою бібліотечні фонди, відсутня належна технічна база, бази набуття практичного досвіду.

Сьогодні на соціологію попит. Причиною цього є те, що соціологічні дослідження почали проводитися на комерційній основі, спостерігається прагнення з боку правлячої влади і тих, "хто платить", "закупити" соціологію. В Україні, як і в Росії, створена велика кількість соціологічних центрів, інститутів, груп окремих осіб, які проводять опитування громадської думки, моніторинги, маркетингові дослідження, і, на жаль, не завжди на професійному рівні. Отже, перед інститутом науки постає ряд завдань щодо удосконалення соціологічної освіти, формування у суспільстві соціологічного мислення, масової підготовки спеціалістів-соціологів.

Актуальним є створення навчальних та методичних посібників з соціології, які виступали б і функцією експертної оцінки теоретичних та емпіричних результатів науки. Заслуговує уваги і формування міцної академічної соціології, яка має стати в авангарді розвитку цієї науки.



Отже, соціологія в Україні, як в системі науки, так і в системі освіти, переживає своє становлення, перебуває у стані пошуку своєї ідентичності. І перш за все, потребує більшої уваги з боку держави та суспільства.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка