Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Завданнями закладів для дезадаптованих дітей та підлітків



Сторінка43/75
Дата конвертації12.02.2019
Розмір2.6 Mb.
Назва файлуТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО СУЧАСНОЇ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.doc
ТипНавчальний посібник
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   75
Завданнями закладів для дезадаптованих дітей та підлітків є:

-профілактика бездоглядності, бродяжництва, дезадаптації;

-психолого-медична допомога дітям, які потрапили через батьків або у зв'язку з екстремальною ситуацією (в тому числі у зв'язку з фізичним або психічним насиллям та з небезпечними для життя і здоров'я умовами проживання) у безвихідний стан;

-формування у дітей та підлітків позитивного досвіду соціальної поведінки, навичок спілкування та взаємодії з оточуючими;

-виконання піклувальних функцій по відношенню до тих, хто залишився без батьківської уваги, засобів існування;

-психологічна та педагогічна підтримка, яка сприяє ліквідації кризових станів особистості;

-сприяння поверненню у сім'ю;

-забезпечення можливостями отримання освіти;

-турбота про подальший благоустрій, місце проживання.
Іншими словами, основна мета діяльності подібних закладів - соціальний захист і підтримка дітей, які цього потребують, їх реабілітація та допомога у життєвому визначенні. Створення спеціалізованого закладу для дітей та підлітків здійснює реальну можливість надання їм екстренної допомоги. Спеціалісти подібних закладів виділяють три основних заклади у роботі з дітьми:

-діагностична робота;

-реабілітація, програма якої базується на даних, які отримані після всебічної діагностики;

-постреабілітаційний захист дитини.

Перш за все в системі соціально-реабілітаційних служб для неповнолітніх створюються соціальні притулки для дітей та підлітків. Склад неповнолітніх у соціальних притулках досить складний у соціальному та педагогічному плані і відрізняється від вихованців дитячих будинків або шкіл-інтернатів, оскільки:

-переважна більшість дітей вже прилучилися до паління, систематичного вживання алкоголю;

-переважна більшість знаходиться у кризовому або граничному з ним стані внаслідок соціально-психологічної депривації у сім'ї, фізичного або сексуального насилля, шкільної дезадаптації;

-майже у всіх дітей виявляють різноманітні хронічні захворювання;

-багато дітей ніде і ніколи не навчалися, у них не сформовані (або втрачені) елементарні соціальні та побутові навички, не сформований (або втрачений) досвід життя у сім'ї;

-у багатьох дітей спостерігається затримка психічного розвитку.

В спеціалізовані заклади для неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації, приймаються неповнолітні на підставах:

-особистого звернення;

-направлення органів, які здійснюють соціальний захист населення;

-постанови комісії у справах дітей;

-заяви батьків, клопотання органів освіти, охорони здоров'я, опіки та піклування, органів внутрішніх справ;

-постанови або визначення суду, прокурора або слідчих органів, якщо батьки або особи, що їх замінюють, засуджені або знаходяться під вартою. Індивідуальна програма реабілітації дитини створюється на основі вивчення особистості і аналізу всієї доступної інформації, яка обумовлює не тільки проведення загальних оздоровчих заходів, але й лікування хронічних захворювань, які має дитина на момент направлення в притулок.

Велике значення в реабілітації підлітка мають психологічна діагностика та корекція. Працівникам притулків доводиться мати справу з двома головними психологічними проблемами: відставання дитини в психічному розвитку та подолання наслідків її психічної депривації. Реабілітація проводиться індивідуально для кожної дитини. Спеціалісти використовують два способи психологічної реабілітації: групову та індивідуальну. Найголовніший шлях реабілітації дітей, які мають сто відсоткову шкільну дезадаптацію -організація в умовах притулку систематичного виховного та навчального процесу, усунення педагогічної занедбаності, яка має місце, корекція порушення поведінки.

У процесі реабілітації підлітків значні труднощі виникають у зв'язку з їх небажанням навчатися. Одним з труднощів при реабілітації підлітка - його небажання навчатися. Багато підлітків ніколи не вчилися в школі або мають перерву в навчанні терміном від одного року до п'яти років, вони недостатньо володіють навичками розумової діяльності. Саме тому процес навчання в соціальних притулках повинен бути організований суто на індивідуальній основі. Підлітки повинні пройти етап, який передує поверненню до школи. Сьогодні в притулках декілька варіантів навчання: загальноосвітня денна і вечірня школи, ПТУ, класи вирівнювання та, так звана, домашня школа, яка є найбільш оптимальною для більшості вихованців притулку.

Але навіть найкращий притулок - це лише тимчасове місце перебування підлітка, тому одне з головних завдань соціальної допомоги підлітку - влаштування його подальшої долі. Ідеальним варіантом є повернення дитини до рідної сім'ї, але це можливо лише при відповідній роботі з батьками та дітьми.

Якщо повернення дитини в сім'ю неможливо, використовують інші шляхи. До недавнього часу законодавством передбачались тільки такі форми життєвлаштування дітей, як усиновлення, опіка (піклування) або державні сирітські заклади, куди в більшості випадків направляються діти.

Але є і інших спосіб соціальної допомоги дезадаптованим підліткам, який практикується багатьма закладами -створення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Найкращим варіантом на першому етап реабілітації дитини, на нашу думку, є фостерні сім'ї. Спеціалісти вважають, що в ідеальному варіанті кожний вихованець притулку повинен пройти через домашню групу, оскільки це один із реальних і ефективних шляхів його реабілітації, при якому відновлюються втрачені ним соціальні, моральні та духовні зв'язки з оточуючим світом. Перебуваючи в сім'ї, дитина залишається під опікою держави до тих пір, поки сім'я оформлює піклування або усиновлення, але навіть, якщо усиновлення не відбувається, життя в здоровому сімейному оточенні в домашній групі постає для дитини важливою умовою соціальної реабілітації.

Прикладом ще одного закладу в системі соціально-реабілітаційних служб для неповнолітніх є соціально-реабілітаційний центр, головними напрямками діяльності якого є:

-профілактика бездоглядності неповнолітніх, допомога в ліквідації складної ситуації в сім'ї дитини;

-забезпечення неповнолітніх тимчасовим проживанням на повному державному забезпеченні і здійснення спільно органами опіки і піклування оптимальних форм життєвлаштування;

-забезпечення доступної і своєчасної кваліфікованої соціальної, правової, психолого-медико-педагогічної допомоги дітям, які мають різні форми дезадаптації, на основі індивідуальних програм соціальної реабілітації, які включають у себе професійно-трудовий, навчально-пізнавальний, соціокультурний, фізкультурно-оздоровчий компоненти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   75


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка