Контрольна робота з дисципліни «Мыжнародна економіка»



Скачати 253.74 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.02.2019
Розмір253.74 Kb.
Назва файлукономі.docx
ТипКонтрольна робота
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський національний університет
імені Петра Могили


Навчально-науковий інститут післядипломної освіти

Факультет економічних наук
Кафедра економіка підприємства

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни « Мыжнародна економіка»
Варіант №9




Група 315-з

студентського квитка






Студент Чебан О.С.




«_____»_______________________2018р.




Керівник к.е.н. Васильев А.А.




______________




«_____»_______________________2018р.

Миколаїв - 2018

ЗМІСТ


1 Охарактеризуйте теорію життєвого циклу товару Р.Вернона, модель П. Кругмана, концепцію М.Потера.

2 Надайте визначення та охарактеризуйте структуру світової валютної системи. Назвіть установи і рівні регулювання валютних відносин

3 Визначте взаємозв‘язок між виробничими можливостями та кількістю виробленої продукції у двофакторній моделі міжнародної торгівлі. Як будується границя виробничих можливостей?

4 Поясніть нетарифне регулювання міжнародних торговельних відносин.

5 Визначте особливості розвитку міжнародної міграції робочої сили на сучасному етапі.

6 Назвіть форми спільного підприємництва.

7 Задачі

1 Охарактеризуйте теорію життєвого циклу товару Р.Вернона, модель П. Кругмана, концепцію М.Потера.

Важливе місце серед альтернативних концепцій міжнародної торгівлі посідає теорія життєвого циклу продукту (або продуктового циклу), основні положення якої були розроблені Реймондом Верноном (Raymond Vernon) у 1966 році. Ця теорія безпосередньо базується на концепції імітаційного лага в тій частині, яка стосується аналізу запізнення передачі (дифузії) нових технологій у міжнародних масштабах.

Теорія продуктового циклу розглядає взаємозв'язок між життєвим циклом типового нового продукту та міжна­родної торгівлі. Треба відзначити, що дослідження Р. Вернона стали своєрідною відповіддю на результати емпірич­них перевірок теорії Хекшера—Оліна на прикладі США. В центрі аналізу Вернона перебуває продукт промислового виробництва, який уперше з'являється в США. На його думку, типовий новий американський продукт (товар) має дві основні характеристики:



  1. він призначається для задоволення потреб населення з високими доходами, оскільки порівняно з іншими країнами США характеризуються більш високим рівнем добробуту;

  2. припускається, що застосування нового про­дукту дозволяє зберігати працю, тоді як його виробництво є порівняно капіталомістким. Таке припущення було зроблено тому, що на час дослідження Вернона США вважалися країною з відносним дефіцитом праці як фактора виробництва.

Традиційно теорія продуктового циклу розділяє час існування нового товару на три частини (або цикли).

Етап 1 - поява нового продукту на ринку (new product stage) — новий продукт з'являється на внутрішньому ринку США і споживається лише на території цієї країни. Така національна концен­трація виробництва пояснюється тим, що і попит на товар сконцентровано в межах кордонів США. Тому фірми-виробники зацікавлені зосередити свою діяльність саме там, де можна швидко і безпосередньо визначити реакцію споживача на свої товари та врахувати її в своїй подальшій виробничо-комерційній діяльності. До того ж на цьому етапі якісні характеристики продукту, обсяги й технології його випуску ще не є сталими, оскільки фірми лише освоюють виробництво даного товару та ринок, на якому він реалізується. Очевидно, що в такому випадку новий продукт не потрапляє в міжнародний обмін.

Етап 2 — етап зрілості продукту (maturing product stage) — характеризується формуванням певних загальних стандартів нового виробу, визначенням його основних характеристик та технологічних процесів вироб­ництва. На цьому етапі з'являється й швидко зростає попит на товар з боку іноземних споживачів. Разом з тим попит на товар у міжнародних масштабах обмежується регіоном розвинутих країн, оскільки, за визначенням, даний товар призначено для задоволення потреб споживачів з високим рівнем доходу. Іноземний попит та економія на масштабах виробництва стимулюють експорт товару на ринки розвинутих країн.

Р. Вернон також висловив припущення про можливість на цьому етапі експорту нового продукту з країн Західної Європи до США. Він виходив з того, що коли капітал стає більш мобільним у міжнародних масштабах порівняно з працею, то ціна капіталу як фактора виробництва в окремих країнах не буде варіюватись в тій мірі, в якій відрізняється ціна праці. Тому, якщо відносні товарні ціни визначатимуться переважно вартістю праці, то продукти західноєвропейського виробництва мають бути дешевшими порівняно з аналогічними американськими товарами, оскільки праця в Західній Європі дешевша.

Етап 3 — етап випуску стандартизованого продукту (standartized product stage) — весь комплекс характеристик, як споживчих якостей продукту, так і процесу його виробництва вже чітко визначений. Це означає, що продукт добре знайомий споживачам, а технологія його виготовлення — виробникам. Тепер виробництво товару може переміщатись і до країн, що розвиваються (вартість праці при цьому відіграє вирішальну роль). Індустріально розвинуті країни в цей час знову займаються розробкою нових продуктів. Структура торгівлі даним товаром може змінитися таким чином, що тепер США та інші індустріально розвинуті держави почнуть імпортувати його з менш розвинутих країн.

Теорія продуктового циклу дає можливість охарактеризувати динамічний аспект порівняльних переваг, який полягає в тому, що протягом життєвого циклу продукту відбувається послідовна зміна його постачальників на світовий ринок.

Поль Кругман разработал множество моделей. Рассмотрим первую, и наиболее используемую из них (Кругман, 1979), известную как модель Кругмана. Эта модель основывается на двух положениях, которые отличают ее от других традиционных моделей: экономия на масштабе производства и монополистическая конкуренция.

Согласно модели Кругмана, трудозатраты являются единственным фактором производства. По его мнению, определить размер трудозатрат, необходимых для производства определенного объема продукции можно как Li=a+bQi.

В этой формуле 

Li есть количество трудозатрат, необходимых компании ia ‑ технологически определенная константа, 

Qi ‑ уровень производства в компании

b ‑ отношение между уровнем производства и уровнем необходимых затрат. Для того, чтобы доказать, что это уравнение вполне рабочее, предположим, что а=10, а b=2.

Это означает, что если уровень производства для компании 20 единиц, то количество трудозатрат определяется по формуле Li =10 + 220 = 50. Предположим также, что уровень производства удваивается до 40 единиц. В таком случае уровень трудозатрат будет составлять 90. Что подразумевает данное уравнение? Оно подразумевает, что удвоение уровня производства требует увеличения уровня затрат меньше, чем в два раза, а это означает, что экономия на масштабе производства действительно работает

М. Портер у своїй книзі "Міжнародна конкуренція" стверджував, що поки "не існує загальноприйнятого визначення конкурентоспроможності. Для фірм конкурентоспроможність означала можливість конкурувати на світовому ринку при глобальної стратегії. Для багатьох конгресменів конкурентоспроможність означала позитивний зовнішньоторговельний баланс. Для деяких економістів конкурентоспроможність передбачала низькі виробничі витрати на одиницю продукції, приведені до обмінного курсу. Єдине, на чому може ґрунтуватися концепція конкурентоспроможності на рівні країни, - це продуктивність використання ресурсів". Разом з тим він відзначає, "корпорації, нації, знаходяться на передньому краї міжнародної конкуренції... конкурентну перевагу компаній безпосередньо пов'язане з місцем, яке вони називають своєю нацією або країною походження... формування корпорації в "неправильній" нації повинно викликати стратегічну фундаментальну заклопотаність... Корпорація отримує важлива перевага від наявності у своїй нації таких компаній-постачальників і компаній-покупців її продукції, які займають провідні позиції на світовому ринку, тобто компаній світового класу... Найбільш вимогливі покупці і постачальники підштовхують корпорації-виробника до поліпшення якості та конкурентоспроможності її продукції...".

Таким чином, конкурентоспроможність, з його точки зору, визначає успіх або неуспіх у конкретних галузях виробництва і те місце, що країна займає в системі світового господарства, а національна конкурентоспроможність визначається здатністю промисловості постійно розвиватися і впроваджувати інновації. Спочатку національні компанії досягають конкурентної переваги, змінюючи основу, на якій вони конкурують. Утримати ж перевагу їм дозволяє постійне вдосконалення товару, способу виробництва та інших чинників, причому оперативно, щоб конкуренти не змогли їх наздогнати і перегнати.

Конкуренція - це не рівновага, а постійні зміни. Тому в основі пояснення конкурентної переваги лежить роль країни стимулювання оновлення та вдосконалень (тобто у стимулюванні виробництва інновацій). Таким чином виявляється, що процес створення і підтримки конкурентоспроможності надзвичайно локалізовано. Відмінності в економіці країн, в їхній культурі, населенні, інфраструктурі, управлінні, національних цінностях і навіть в історії - все це в тій чи іншій мірі впливає на конкурентоспроможність національних компаній і визначається набором факторів, що залежать від конкретних, локальних умов.

В основі його теорії лежать чотири найбільш суттєві фактори, які можна представити у вигляді ромба (національного ромба, як називав його автор) і які є детермінантами конкурентних переваг. Країна володіє конкурентною перевагою лише тоді, коли володіє не одним, а всіма елементами ромба. До основних детермінанти конкурентних переваг



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка