Інтернет реклама та види інтернет реклами



Сторінка1/5
Дата конвертації09.02.2019
Розмір0.65 Mb.
Назва файлуГроші та кредит.docx
ТипКонтрольна робота
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чорноморський національний університет
імені Петра Могили


Навчально-науковий інститут післядипломної освіти

Факультет економічних наук
Кафедра торгівля,підприємство

та біржова справа

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Гроші та кредит »
на тему: Інтернет реклама та види інтернет реклами.




Група 315-з

студентського квитка






Студент Чебана О.С.




«_____»_______________________2017р.




перевірив к.е.н., в.о. доцент




______________ Міцкевич Н.В..




«_____»_______________________2017р.

Миколаїв - 2017

ЗМІСТ
ВСТУП

РОЗДІЛ 1 КОНТРОЛІНІ ПИТАННЯ

1.1Показники грошової маси в Україні та їх оцінка

1.2Процентна політика в Україні і основні шляхи її вдосконалення

1.3Сутність факторингових операцій та їх розвиток в Україні

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

ВСТУП


Цілі цієї контрольної роботі полягають в досконаленні практичних знань отриманних з курсу лекцій ( гроші та кредит) та перевірку рівня засвоюваності матеріалу.

Розберемо з самого початку що таке гроші ;



Гроші за своєю сутністю — це загальний еквівалент. Розкриваючи сутність грошей, К. Маркс у своїй праці »Капітал» дав їм таке визначення: »Специфічний товарний вид, з натуральною формою якого суспільно зростається еквівалентна форма, стає грошовим товаром, або функціонує як гроші» (Соч., Т. 23. С.79).

Функціональна сутність грошей мало змінилась у сучасних умовах, але форма вираження її зазнала суттєвих змін. Це, передусім, знайшло своє виявлення в трансформації товарної природи грошей у нетоварну, що зробило гроші більш еластичними у виконанні ними своїх функції і водночас значно ускладнило й посилило роль грошей як самостійного за своїм впливом на економіку елемента.

Сутність грошей як загального еквівалента виявляється в тому, що гроші:

- це економічна категорія, яка виражає певні притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми;

- це загальноприйнятий засіб стихійного врахування кількості і якості уречевленої в товарі суспільно-необхідної праці;

- споживна вартість грошей (на тому етапові розвитку, коли вони були представлені товаром) подвоюється за рахунок задоволення потреби в загальному еквіваленті;

- поява грошей (у їх розвиненій формі) розколює увесь світ товарів на товар еквівалент як носій вартості та на всі інші товари як носії споживної вартості.

У процесі реалізації своєї сутності як загального еквівалента гроші виконують певні функції. У сучасній західній економічній літературі виділяють три функції грошей. Це дещо спрощений варіант. К. Маркс у своєму дослідженні походження і суті грошей виділяв п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світові гроші.



Міра вартості — перша і головна функція грошей. Її сутність полягає в тому, що гроші виступають засобом виміру вартості всіх інших товарів. Гроші (а в підсумку розвитку форм вартості ця роль закріплюється за золотом) виконують функцію міри вартості всіх інших товарів, тому що вони мають свою власну вартість. Саме завдяки цьому вони можуть виражати вартість будь-якого іншого товару і саме ця властивість є важливою складовою їх ролі як загального еквівалента. Отже, гроші в цій функції — певний еталон, за допомогою якого вимірюється вартість будь-якого товару. За незмінності вартості товару зміна вартості грошей приводить до зміни ціни як форми вираження вартості.

Проте з розвитком товарного виробництва гроші втрачають свою товарну природу. З’являються кредитні гроші у вигляді банкнот, які деякий час стають певним віддзеркаленням товарних грошей (золота і срібла), бо вільно і в необмеженій кількості обмінюються на золото. Функція грошей як міри вартості при цьому дещо ускладнюється, але істотних змін ще немає. Останні стають реальністю тоді, коли представлення банкнотами товарної субстанції грошей припиняється. Цей процес збігається з остаточним припиненням обміну банкнот на золото та їх злиттям з нерозмінними на золото паперовими грошима, які не мають своєї вартості.



1.1Показники грошової маси в Україні та їх оцінка

Грошова маса – це сукупність купівельних, платіжних та накопичу вальних засобів, яка обслуговує економічні зв'язки, належить фізичним та юридичним особам, а також державі. Це важливий кількісний показник руху грошей.
З розвитком форм товарного обміну та платіжно-розрахункових відносин склад та структура грошової маси зазнали значних змін. На початку XX століття при золотому обігу структура грошової маси була в розвину тих країнах наступною: золоті монети складали 40%, банкноти та інші кредитні гроші – 50%, і залишки на рахунках кредитних установ – 10%; напередодні Першої світової війни – відповідно 15, 22 і 67%. Вилучення золотих грошей спочатку з внутрішнього обігу, а надалі із зовнішнього внесло якісні зміни в структуру грошової маси. Повноцінні гроші (золоті) повністю зникли з обігу, домінуюче положення зайняли нерозмінні кредитні гроші, які стали функціонувати в готівковій та безготівковій формах.
Для аналізу зміни руху грошей на певну дату і за певний період у фінансовій статистиці спочатку в економічно розвинутих країнах, а надалі і в нашій країні, стали використовувати грошові агрегати МО, М1, М2, МЗ, М4.
Агрегат МО включає готівкові кошти в обігу: банкноти, металеві монети, казначейські білети (в деяких країнах). Металеві монети, що складають незначну частину готівки (в розвинутих країнах 2-3%), дають можливість особам здійснювати дрібні розрахунки. Ці монети карбуються з дешевих металів. Реальна вартість монети значно нижча за номінальну, щоб не допустити їх переплавку з метою прибуткового продажу у формі зливків.
Казначейські білети – паперові гроші, емісія яких здійснюється казначейством. Паперові гроші в даний час функціонують в слаборозвинутих країнах. Переважна роль належить банкнотам, які за своєю сутністю близькі в сучасних умовах до казначейських білетів.

Агрегат М1 складається з агрегату МО і засобів на поточних рахунках банків. Кошти на рахунках можуть використовуватися для платежів в безготівковій формі, через трансформацію в готівкові кошти і без переведення на інші рахунки. Для розрахунків власники рахунків виписують платіжні доручення (переважна форма розрахунків в українській економіці) або чеки та акредитиви. Саме агрегат М1 обслуговує операції по реалізації валового внутрішнього продукту (ВВП), розподілу та перерозподілу національного доходу, накопиченню та споживанню.
Агрегат М2 містить агрегат МІ, термінові та заощаджу-вальні депозити в комерційних банках, а також короткострокові державні цінні папери. Останні не функціонують як засоби обігу, але можуть перетворюватись на готівкові кошти або чекові рахунки. Заощаджувальні депозити в комерційних банках знімаються в будь-який час і перетворюються на готівку. Термінові депозити доступні вкладнику лише при закінченні певного ороку, у них менша ліквідність, ніж у заощаджувадьних депозитах.
Агрегат МЗ містить агрегат М2, заощаджувальні вклади в спеціалізованих кредитних закладах, а також цінні папери, які обертаються на грошовому ринку, в тому числі комерційні векселі, які виписуються підприємствами. Ця частина коштів, яка вкладена в цінні папери, створюється не банківською системою, але знаходиться під її контролем, оскільки перетворення векселя в засіб платежу потребує, як правило, акцепту банку, тобто гарантії його сплати банком у випадку неплатоспроможності емітента.
Агрегат М4 дорівнює агрегату МЗ плюс різні форми депозитів в кредитних закладах.
Між агрегатами необхідна рівновага, в іншому випадку відбувається порушення грошового обігу. Практика показує, що рівновага буде, коли М2 > МІ (вона закріплюється при М2 + МЗ >М1).
В цьому випадку грошовий капітал переходить з готівкового обігу в безготівковий. При порушенні цього співвідношення між агрегатами в грошовому обігу починаються ускладнення: недостатність грошових знаків, зростання цін тощо.
Для визначення грошової маси держави використовують різну кількість агрегатів (наприклад, США – 4, Франція – 2). В Росії та Україні для розрахунку сукупної грошової маси використовують агрегати МО, МІ ,М2 і МЗ. Дані грошові агрегати включають:
- МО – готівкові гроші в обігу;
- МІ, крім МО – кошти підприємств на розрахункових, поточних спеціальних рахунках в банках, депозити населення в ощадних банках до запитання, коштів страхових компаній;
- М2 дорівнює МІ плюс термінові депозити населення в ощадних банках, в тому числі компенсація;

- МЗ, складається з М2 і сертифікатів та облігацій державної позики.
Близько третини грошової маси в Україні припадає на готівкові гроші, причому має місце тенденція зростання цього грошового агрегату (МО).
Збільшення кількості готівкових грошей, які обслуговують населення, а в сучасних умовах до них часто звертаються юридичні особи, викликає нестачу грошей у держави. Перехід грошей з безготівкового обігу в готівковий – результат жорсткої фінансової політики, який призведе до розширення ухилень від сплати податків. Крім того, скорочення безготівкового обороту свідчить про зниження здатності держави впливати на реальні господарські процеси.
На грошову масу впливають два фактори: кількість грошей та швидкість їх обертання.
Кількість грошової маси визначається державою – емітентом грошей, а саме: його законодавчою владою. Збільшення емісії обумовлене потребами товарного обороту і держави. В Україні головна причина збільшення грошової маси – держава, точніше великий дефіцит державного бюджету, який в значній мірі погашався в 1992-1994 рр. випуском додаткових грошей в обіг. Товарний оборот в той же час в реальному вираженні скоротився через падіння темпів виробництва.
Інший фактор, який впливає на грошову масу, – швидкість обігу грошей, тобто їх інтенсивний рух при виконанні ними функцій обігу і платежу. Для розрахунку цього показника використовують непрямі методи, серед яких:
• швидкість руху грошей в кругообігу вартості суспільного продукту або кругообігу прибутків визначається як відношення:
Валовий національний продукт або національний прибуток Грошова маса (агрегати МІ, або М2) цей показник свідчить про зв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;
• обертання грошей в платіжному обороті визначається співвідношенням:
Сума грошей на банківських рахунках Середньорічна величина грошової маси в обігу
Цей показник свідчить про швидкість безготівкових розрахунків. Використовуються також й інші показники швидкості обігу грошей.
На швидкість обігу грошей впливають загальноекономічні фактори, тобто циклічний розвиток виробництва, темпи його зростання, рух цін, а також грошові (монетарні) фактори, тобто структура платіжного обороту (співвідношення готівкових і безготівкових грошей), розвиток кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівень процентних ставок за кредит на грошовому ринку, а також впровадження комп'ютерів для операцій в кредитних установах і використання електронних грошей в розрахунках. Крім цих загальних факторів, швидкість обігу грошей залежить від періодичності виплати доходів, рівномірності витрат населенням своїх коштів, рівня заощадження і накопичення.
Але так як швидкість обігу грошей обернено пропорційна кількості грошей в обігу, прискорення їх оборотності означає збільшення грошової маси. Збільшена грошова маса при тому ж обсязі товарів і послуг на ринку призводить до знецінення грошей, тобто в кінцевому підсумку є одним з факторів інфляційного процесу.


Фінансовий сектор | Зовнішній сектор |

Категорії та компоненти даних, які поширюються згідно з рекомендаціями ССПД

Одиниця виміру

Період останніх розрахунків

Дані

Додаткова інформація

Останні дані

Дані попереднього періоду

Фінансовий сектор

Огляд депозитних корпорацій, за станом на кінець періоду

Метадані

Грошовий агрегат М3

млн. грн.

вересень 2017

1 124 116.0

1 104 620.8

Огляд депозитних корпорацій

* Грошовий агрегат М0

млн. грн.

вересень 2017

306 435.4

308 840.4

* Грошовий агрегат М1

млн. грн.

вересень 2017

541 868.5

537 610.4

* Грошовий агрегат М2

млн. грн.

вересень 2017

1 123 798.8

1 104 321.4

Інші статті (чисті)

млн. грн.

вересень 2017

725 184.9

714 421.3

Внутрішній кредит

млн. грн.

вересень 2017

1 599 866.0

1 598 471.4

* Чисті вимоги до центральних органів державного управління

млн. грн.

вересень 2017

602 607.6

617 986.6

** Вимоги до центральних органів державного управління

млн. грн.

вересень 2017

748 044.1

743 373.2

** Зобов’язання перед центральними органами державного управління

млн. грн.

вересень 2017

145 436.5

125 386.7

* Вимоги до інших резидентів

млн. грн.

вересень 2017

997 258.4

980 484.8

** Вимоги до інших фінансових корпорацій

млн. грн.

вересень 2017

16 058.4

15 237.5

** Вимоги до регіональних та місцевих органів державного управління

млн. грн.

вересень 2017

310.2

281.9

** Вимоги до державних нефінансових корпорацій

млн. грн.

вересень 2017

90 262.6

89 578.2

** Вимоги до інших нефінансових корпорацій

млн. грн.

вересень 2017

724 217.3

711 953.8

** Вимоги до інших секторів

млн. грн.

вересень 2017

166 409.9

163 433.4

Чисті зовнішні активи

млн. грн.

вересень 2017

249 434.9

220 570.7

* Вимоги до нерезидентів

млн. грн.

вересень 2017

813 640.0

768 508.0

* Зобов’язання перед нерезидентами

млн. грн.

вересень 2017

564 205.1

547 937.3

Огляд центрального банку, за станом на кінець періоду

Метадані

Грошова база

млн. грн.

жовтень 2017

376 616.8

373 400.5

Огляд центрального банку

Інші статті (чисті)

млн. грн.

жовтень 2017

127 277.1

119 310.0

Внутрішній кредит

млн. грн.

жовтень 2017

277 356.4

272 829.9

* Чисті вимоги до центральних органів державного управління

млн. грн.

жовтень 2017

274 990.5

270 485.9

** Вимоги до центральних органів державного управління

млн. грн.

жовтень 2017

375 876.0

383 759.7

** Зобов’язання перед центральними органами державного управління

млн. грн.

жовтень 2017

100 885.5

113 273.8

* Вимоги до інших резидентів

млн. грн.

жовтень 2017

2 365.9

2 344.0

** Вимоги до інших фінансових корпорацій

млн. грн.

жовтень 2017

2 097.4

2 075.7

** Вимоги до регіональних та місцевих органів державного управління

млн. грн.

жовтень 2017

1.2

1.0

** Вимоги до державних нефінансових корпорацій

млн. грн.

жовтень 2017

32.5

26.4

** Вимоги до інших нефінансових корпорацій

млн. грн.

жовтень 2017

90.2

92.1

** Вимоги до інших секторів

млн. грн.

жовтень 2017

144.6

148.8

Чисті зовнішні активи

млн. грн.

жовтень 2017

226 537.5

219 880.6

* Вимоги до нерезидентів

млн. грн.

жовтень 2017

622 490.2

613 013.3

* Зобов’язання перед нерезидентами

млн. грн.

жовтень 2017

395 952.7

393 132.7

Процентні ставки

Метадані

Облікова ставка Національного банку України

% річних

з 27.10.2017

13.5

12.5

(з 14.09.2017)

Облікова ставка Національного банку України

Процентні ставки за активними та пасивними операціями Національного банку України

% річних

щодня

натисніть тут

 

Процентні ставки рефінансування банків Національним банком України за всіма інструментами, середньозважені

% річних

жовтень 2017

14.5

14.5

Процентні ставки рефінансування банків

Дохідність ОВДП на первинному ринку

% річних

щомісяця

натисніть тут

Аукціони

Процентні ставки за кредитами наданими на міжбанківському ринку в національній валюті

% річних

щодня

натисніть тут

 

Процентні ставки за залученими депозитами, середньозважені:

% річних

жовтень 2017

 

Процентні ставки

 * нефінансові корпорації:

% річних

жовтень 2017

 

   ** в національній валюті

% річних

жовтень 2017

8.1

8.1

   ** в іноземній валюті

% річних

жовтень 2017

2.3

1.8

 * домашні господарства:

% річних

жовтень 2017

 

   ** в національній валюті

% річних

жовтень 2017

10.6

10.5

   ** в іноземній валюті

% річних

жовтень 2017

2.9

2.9

Процентні ставки за наданими кредитами, середньозважені:

% річних

жовтень 2017

 

 * нефінансові корпорації:

% річних

жовтень 2017

 

   ** в національній валюті

% річних

жовтень 2017

14.8

14.5

   ** в іноземній валюті

% річних

жовтень 2017

7.5

7.1

 * домашні господарства:

% річних

жовтень 2017

 

   ** в національній валюті

% річних

жовтень 2017

29.1

28.8

   ** в іноземній валюті

% річних

жовтень 2017

12.9

11.6

Індикатори фінансової стійкості

натисніть тут

Метадані

Фондовий ринок

Індекс фондового ринку (індекс ПФТС)

пунктів

щодня

натисніть тут

Метадані

Зовнішній сектор

Платіжний баланс, за звітний період

Метадані

* Рахунок поточних операцій

млн. дол. США

кв. 2017

-394

-866

Платіжний баланс

** Баланс товарів та послуг

млн. дол. США

кв. 2017

-1 203

-953

*** Експорт товарів та послуг

млн. дол. США

кв. 2017

12 892

12 644

*** Імпорт товарів та послуг

млн. дол. США

кв. 2017

14 095

13 597

*** Баланс товарів

млн. дол. США

кв. 2017

-1 825

-1 376

**** Експорт товарів

млн. дол. США

кв. 2017

9 398

9 597

**** Імпорт товарів

млн. дол. США

кв. 2017

11 223

10 973

*** Баланс послуг

млн. дол. США

кв. 2017

622

423

**** Експорт послуг

млн. дол. США

кв. 2017

3 494

3 047

**** Імпорт послуг

млн. дол. США

кв. 2017

2 872

2 624

** Баланс первинних доходів

млн. дол. США

кв. 2017

-68

-695

*** Надходження

млн. дол. США

кв. 2017

1 109

993

*** Виплати

млн. дол. США

кв. 2017

1 177

1 688

** Баланс вторинних доходів

млн. дол. США

кв. 2017

877

782

*** Надходження

млн. дол. США

кв. 2017

1 063

938

*** Виплати

млн. дол. США

кв. 2017

186

156

* Рахунок операцій з капіталом

млн. дол. США

кв. 2017

-4

6

** Кредит

млн. дол. США

кв. 2017

2

6

** Дебет

млн. дол. США

кв. 2017

6

0

* Фінансовий рахунок

млн. дол. США

кв. 2017

-116

-505

** Прямі інвестиції, активи

млн. дол. США

кв. 2017

-191

1

** Прямі інвестиції, пасиви

млн. дол. США

кв. 2017

839

467

** Портфельні інвестиції, активи

млн. дол. США

кв. 2017

0

0

** Портфельні інвестиції, пасиви

млн. дол. США

кв. 2017

274

-68

** Інші інвестиції, активи

млн. дол. США

кв. 2017

133

291

** Інші інвестиції, пасиви

млн. дол. США

кв. 2017

1 574

-186

** Резервні активи

млн. дол. США

кв. 2017

2 629

-584

*Помилки та упущення

млн. дол. США

кв. 2017

282

355

Міжнародні резерви та ліквідність в іноземній валюті, за станом на кінець періоду

Метадані

Офіційні резервні активи

млн. дол. США

жовтень 2017

18 735.77

18 637.74

Міжнародні резерви

* Резерви в іноземній валюті

млн. дол. США

жовтень 2017

14 959.25

14 835.21

* Резервна позиція в МВФ

млн. дол. США

жовтень 2017

0.03

0.03

* Спеціальні права запозичення

млн. дол. США

жовтень 2017

2 740.08

2 756.88

* Золото

млн. дол. США

жовтень 2017

1 036.41

1 045.62

* Інші резервні активи

млн. дол. США

жовтень 2017

-

-

Форма надання даних про міжнародні резерви та ліквідність в іноземній валюті

млн. дол. США

вересень 2017

18 637.74

18 035.51

Стан міжнародних резервів та ліквідність в іноземній валюті

Міжнародна інвестиційна позиція, за станом на кінець періоду

Метадані

Активи

млн. дол. США

кв. 2017

121 035

123 970

Міжнародна інвестиційна позиція

Пасиви

млн. дол. США

кв. 2017

159 231

161 830

Чиста міжнародна інвестиційна позиція

млн. дол. США

кв. 2017

-38 196

-37 860

Валовий зовнішній борг, за станом на кінець періоду

Метадані

Валовий зовнішній борг

млн. дол. США

кв. 2017

114 836

113 638

Валовий зовнішній борг

* Сектор загального державного управління

млн. дол. США

кв. 2017

37 315

36 455

 Центральний банк

млн. дол. США

кв. 2017

7 582

6 401

 Інші депозитні корпорації

млн. дол. США

кв. 2017

6 780

8 450

* Інші сектори

млн. дол. США

кв. 2017

54 089

53 323

* Прямі інвестиції: міжфірмовийборг

млн. дол. США

кв. 2017

9 070

9 009

Курси обміну валют

Метадані

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, на кінець періоду

грн. за одиниці іноземної валюти

щодня

натисніть тут

 

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, середній за період

грн. за одиниці іноземної валюти

щомісяця, щороку

натисніть тут

 

1.2 Процентна політика в Україні шляхи її вдосконалення.


За 2013-2014 рр. процентна політика Національного банку зазнала прогресивних змін у напрямі наближення до стандартів країн з активною процентною політикою. Серед основних важливих кроків – відміна з 12.06.2013 р. практики надання незабезпечених (бланкових) кредитів овернайт та запровадження на постійній основі інструменту депозитних сертифікатів «овернайт» тощо. Як наслідок - ставки за забезпеченими кредитами овернайт та депозитами овернайт сформували чіткі орієнтири вартості ресурсів на фінансовому ринку, а їх процентний коридор до квітня 2014 року мав тенденцію до звуження.

Водночас суспільно-політичне напруження, зумовлене військовими діями на Сході України потребує гнучкої реакції Національного банку, спрямованої на балансування політики між цілями забезпечення цінової стабільності, монетарних умов відновлення економічного зростання та стабілізації валютного ринку і забезпечення фінансової стабільності банківської системи. У зазначених умовах подальше посилення ролі процентної політики та процентного каналу монетарного трансмісійного механізму є об’єктивною перспективою періоду 2015-2016 років.

Проведений аналіз зарубіжного досвіду реалізації процентної політики дав можливість визначити відмінні особливості сучасної вітчизняної практики реалізації процентної політики в Україні, які впливають на її ефективність:

1. Структурний профіцит ліквідності, який сформувався у банківській системі України. За 10 міс. 2014 року Національний банк України як кредитор останньої інстанції надав кредитів банкам на загальну суму 152,2 млрд. грн., у той час як вилучив з банківської системи шляхом проведення мобілізаційних операцій (розміщення депозитних сертифікатів) на суму 1184,2 млрд. грн. Надлишкова ліквідність у банківській системі послаблює управлінську позицію регулятора та знижує ефективність процентної політики через "гасіння" її сигналів у силу домінування депозитних операцій регулятора. В країнах з активною процентною політикою кредитний канал грошової емісії регулятора є домінуючим у створенні грошової пропозиції, що дозволяє центральному банку впливати на вартість ресурсів на ринку в силу залежності банків від кредитів рефінансування, яка можлива лише за структурного (або штучно створюваного мобілізаційними операціями) дефіциту ліквідності.

2. Монетарний режим, що базується на ціновій стабільності, у тому числі таргетування інфляції вимагає застосування процентного підходу в регулюванні грошово-кредитного ринку, операційним орієнтиром за якого виступає найчастіше міжбанківська ставка овернайт. Водночас на Національним банком застосовується кількісний підхід: операційним орієнтиром грошово-кредитної політики є кількісні параметри грошової пропозиції, про що визначено в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2014-2015 роки. Кількісний підхід закріплений також у функціональному призначенні інструментів грошово-кредитної політики регулятора відповідно до чинної законодавчо-нормативної бази. Зокрема:

- метою та призначенням інструментів грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси (Ст. 25 Закону України "Про Національний банк України");

- ставка рефінансування встановлюється Національним банком України з метою впливу на грошовий обіг та кредитування (Ст. 1. Закону України "Про Національний банк України");

- Національний банк здійснює регулювання ліквідності у межах визначених монетарних параметрів та в обсягах, які потрібні для їх збалансування та управління грошово-кредитним ринком (П.1.4. "Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України" №259 від 30.04.2009);

- Національний банк використовує нормативи обов’язкового резервування для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком (П.1.1. "Положення про порядок формування обов’язкових резервів для банків України" №91 від 16.03.2006 р.);

- Національний банк залучає тимчасово вільні кошти банків шляхом розміщення депозитних сертифікатів з метою вилучення надлишкових коштів банків, регулюючи обсяг грошової маси в обігу (П. 7.1. "Положення про процентну політику Національного банку України" №389 від 18.08.2004 р.);

- процентна політика Національного банку - регулювання Національним банком попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій (Ст.1."Положення про процентну політику Національного банку України" №389 від 18.08.2004 р.).

Для порівняння зазначимо, що процентний підхід довів свою дієвість і успішно застосовується в ЄС та багатьох інших країнах з активною процентною політикою та режимом, що базується на ціновій стабільності. За процентного підходу офіційною (нормативно визначеною) метою та призначенням інструментів монетарної політики, наприклад, Європейського центрального банку (ЄЦБ) є «управління процентними ставками і ліквідністю на грошовому ринку та інформування про наміри ЄЦБ у сфері грошово-кредитної політики шляхом встановлення ключових процентних ставок» [1]. У базовому нормативному документі «Реалізація монетарної політики в зоні Євро: загальна документація інструментів та процедур монетарної політики Євросистеми» визначено також, що «управління ліквідністю здійснюється з метою нівелювання впливу шоків ліквідності на короткострокові ринкові процентні ставки і полягає у регулюванні інструментами монетарної політики вільної ліквідності (вільних резервів) банків для утримання короткострокових ставок-орієнтирів на грошово-кредитному ринку близько рівня оголошеної офіційної (ключової) ставки центрального банку (або таргету політики), яка має забезпечити у майбутньому намічену цінову стабільність» [1].



3. Важливою особливістю процентної політики Національного банку України є надто широкий процентний коридор, що формується депозитною та кредитною ставками овернайт. Його ширина станом на початок листопада 2014 року склала 10% (±5% навколо облікової ставки НБУ)). Широкий процентний коридор не дозволяє забезпечити незначну волатильність міжбанківської ставки овернайт (як основної ознаки ефективності процентної політики на початковому етапі монетарного трансмісійного механізму) у періоди структурного дефіциту ліквідності та цінову стабільність у перспективі (рис. 1).

 

 

4. Іншою характерною рисою процентної політики в Україні є те, що облікова ставка Національного банку не виконує своєї функції базової ставки (орієнтиру вартості ресурсів). За базовою ставкою (чи наближеною до неї ставкою) як свідчить світова практика має проводитися основний обсяг операції з регулювання ліквідності залежно від структурної позиції ліквідності. Сама структура операцій з підтримання ліквідності є нечіткою та часто змінюваною у динаміці, а у її складі домінують довгострокові операції (понад 14 днів). Тобто в арсеналі інструментів НБУ відсутня основна (за обсягами) операція на відкритому ринку, а відповідно і ставка-орієнтир для грошового ринку. Крім цього, середньозважені ставки за депозитними та кредитними операціями Національного банку є надто волатильними, а їх рівень значно відрізняється від рівня облікової ставки, що не сприяє стабілізації ринкових ставок та не дозволяє стверджувати, що облікова ставка є фактичним орієнтиром для визначення ставок за іншими операціями Національного банку.



5. Назва облікової ставки Національного банку України не відповідає її функціональному призначенню та домінуючим підходам світової практики щодо її визначення. Так, проведені дослідження досвіду 88 центральних банків зарубіжних країн дозволяють виділити 4 основних підходи до визначення назви основної офіційної ставки центрального банку (таблиця 1).

 



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка