"Ідеали особистості підліткового віку"



Скачати 381.07 Kb.
Сторінка5/9
Дата конвертації12.02.2019
Розмір381.07 Kb.
Назва файлукурсова ідеал підлітків.rtf
1   2   3   4   5   6   7   8   9
2. Вплив на психологію сприймання ідеалу підлітками


2.1 Самовиховання підлітків

Людина - істота унікальна і може сама себе поправляти, удосконалювати і виховувати. В якому ж віці слід звертатися до самовиховання, адже для нього необхідний певний рівень розвитку? Цим часом є підлітковий період - саме тоді спостерігається у дітей становлення цілеспрямованості, прояв самостійності і почуття власної гідності. Чим самостійніше дитина, тим більш творчо вона активна, впливаючи не тільки на зовнішній світ, а й на світ внутрішній. Розвиток під впливом зовнішніх сил і виховання перетворюється поступово в саморозвиток, основу якого складають самовиховання і самоосвіта. Усвідомлення школярами потреби в самовихованні відбувається, як правило, після п'ятого класу.

Головні мотиваційні лінії даного вікового періоду пов'язана активним прагненням до саморозвитку. Це і самовираження,; самопізнання, і самовиховання. Самовиховання стає можливим у перехідному віці завдяки тому, що у підлітків розвивається саморегуляція. Дуже розповсюдженим способом саморегуляції" сучасних підлітків є спрямованість на розвиток у самих себе вольових якостей. Загальна логіка такого розвитку проявляється наступним чином: від вміння керувати собою, концентрувати" зусилля, витримувати і витримувати великі навантаження до здатності керувати діяльністю і добиватися в ній необхідних результатів. За цією логікою змінюються і ускладнюються прийоми розвитку вольових рис. На початку даного віку підлітки по-доброму заздрять і перебувають у захваті від тих, хто володіє певними вольовими якостями. Надалі у підлітків з'являється бажання мати такі якості у себе і, насамкінець, у середині підліткового періоду вони приступають до самовиховання, Найбільш активним періодом самовиховання у підлітків вважається вік від 13 до 15 років. Підліток претендує на визнання його дорослим, але в той же час відчуває свою обмеженість і намагається її приховати, демонструючи зовнішню незалежність або розв'язність. Усвідомлення цього протиріччя підштовхує його до роботи над собою. Підліток хоче не грати в дорослого, як це робить іноді молодший школяр, а бути їм, і хоче, щоб це визнавали інші. За допомогою самовиховання він прагне усунути недоліки у власній поведінці, усунути наявні слабкості, сформувати якості, які б дали йому право вважатися вольовим, вмілим і самостійним [22].

Під самовихованням розуміється планомірна робота над собою, спрямована на формування позитивних якостей, необхідних для активної діяльності і життя в суспільстві, на подолання негативних якостей, якщо вони є. Самовиховання поступово підводить учня до активізації і внутрішнього ухвалення ширшого круга прагнень, і, в першу чергу, прагнень культурних, розвиває смак до створення власної особи.

Ефективність процесу самовиховання забезпечується використанням старшим підлітком методів цілепокладання, самоконтролю, самозвіту, самоспостереження, самоаналізу, самонаказу, самонавіювання, самовправляння, самоінструктування, порівняння своєї поведінки і діяльності з прикладом значущих людей, самозаохочення, самооцінки.

Однак порівняно невеликий життєвий досвід, обмежений кругозір часто призводять до того, що самовиховання підлітка приймає наївні форми. Для розвитку волі хлопці намагаються, наприклад, перетерпіти біль, який навмисно намагаються завдати собі. Деякі ж заявляють, що кращий спосіб розвивати в собі волю - це ніколи, нікому, ні в чому не поступатися.

Якщо виховання може інколи здійснюватися незалежно від волі і бажання вихованця, то самовиховання як процес усвідомленого, цілеспрямованого і бажаного розвитку можливе лише в разі збігу сприятливих зовнішніх умов і певних внутрішніх передумов. Зокрема, як зазначає І. Бех, самовиховання ґрунтується на повазі особистості до себе. Як діяльність, самовиховання знаходить своє вираження у поєднанні об'єкта і суб'єкта. Особливість цієї взаємодії пов'язана з подвійністю позиції особистості у самовихованні, оскільки людина виступає немовби у двох особах стосовно себе в особі виховуваного і в особі вихователя. При цьому основна мета - "створення" індивідуумом себе через творче ставлення до себе. Самовиховання - це певний тип ставлень, вчинків, дій до самого себе і власного майбутнього з точки зору відповідності певному ідеалу". Воно здійснюється в кожному вчинкові, у кожній ситуації. Визначення самовиховання як діяльності людини, спрямованої на зміну своєї поведінки та якостей, звичайно, досить широке і може стосуватися будь-якої форми самовиховання, тобто формування людиною як соціальне позитивних, так і соціальне негативних якостей (наприклад, таких, як індивідуалізм, жорстокість, що свідомо культивуються деякими людьми).

З початком шкільного навчання підлітки поступово становляться активними суб'єктами самовиховання. Це відбувається за рахунок здійснення уявлень про себе у своїй свідомості та порівняння на цій базі себе з іншими. Школярі створюють відповідну "Я-концепцію", яка є інтегративною, узагальненою внутрішньою картиною учня про свою особу. В думках вони порівнюють себе з найкращими зразками прояву людяності, активності, прагнуть до набуття необхідних для подальшого життя рис і якостей.

Самовиховання полягає в тому, що, пізнаючи навколишній світ - природу, працю, суспільне життя, вихованець пізнає й самого себе, оцінює свої переконання, вчинки, поведінку з погляду найвищих ідеалів - норм моралі.

Самопізнання, самоствердження немислимі без ідеалу, без взірця, який хвилює, захоплює, дивує, надихає дитину, підлітка, юнака, дівчину. Натхнення, захоплення ідеалом породжують прагнення бути добрим, пробуджують думки про самого себе, вчать бачити в собі добре й погане. Підліток починає свідомо випробовувати свої вольові й моральні сили, ніби перевіряючи себе.

Економічна криза в нашій країні призвела до погіршення економічного і соціального становища населення, що різко відобразилося на рівні вихованості молоді. Соціальна незахищеність батьків зростає. Вони все більше зосереджуються на подоланні матеріальних труднощів і все менше приділяють уваги дітям [25].

Перехід до нових суспільно-економічних відносин спричинив руйнування колишніх моральних цінностей і призвів до спрямованості молоді на матеріальні цінності. Брак уваги дорослих та численні телевізійні шоу і серіали, які не виконують ніяких виховних завдань, сприяють тому, що життєвою самоціллю нового покоління стає заможність, замість людяності та всебічної освіченості. Хоча сучасний світ, що характеризується швидкою мінливістю, вимагає від людей здатності до самоосвіти, самовиховання та вміння швидко орієнтуватися та пристосовуватися до змін в навколишньому світі.





Поділіться з Вашими друзьями:

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка