"Ідеали особистості підліткового віку"


Процес ідеалізації у підлітковому віці



Скачати 381.07 Kb.
Сторінка2/9
Дата конвертації12.02.2019
Розмір381.07 Kb.
Назва файлукурсова ідеал підлітків.rtf
1   2   3   4   5   6   7   8   9


1. Процес ідеалізації у підлітковому віці




1.1 Особистісні ідеали та їх вплив на підлітка

Підлітковий вік охоплює період від 11 - 12 до 14 - 15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5 - 9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов’язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб’єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкорюється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість). Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості [5].

Підліток прагне діяти та виглядати як дорослий, мати його права та можливості, тому його розвиток супроводжується постійним рівнянням на дорослого. Це може виявлятися у наслідуванні дещо старших чи однолітків, які в чомусь виявилися вправнішими. Він копіює різні сторони поведінки і зовнішнього вигляду батьків, вчителів, знайомих. Зростання інтересу до оточуючих людей та їх морально - естетичних якостей приводить до формування морально - естетичних ідеалів, які найчастіше (особливо у молодшому підлітковому віці) обираються безпосередньо, за першим яскравим враженням, справленим на підлітка конкретною людиною. Ідеал - це взірець довершеності, приклад. Під впливом цього враження підліток намагається у всьому наслідувати своєму кумирові. В процесі особистісного зростання ці ідеали або втрачають свою цінність, або навпаки - стають більш стійкими в залежності від того, наскільки змінюється або укріплюється світоглядна позиція підлітка. Такими ідеалами можуть бути видатні історичні особистості, діячі культури та мистецтва, герої літературних творів чи улюблених фільмів, або, навіть ті люди, з якими підліток безпосередньо спілкується (наприклад, старший товариш або ровесник). Цей ідеальний образ стає критерієм, за яким підліток оцінює себе та інших людей, та являється регулятором його власної поведінки. Він починає копіювати зовнішній вигляд ідола, стиль поведінки, одяг, манеру мови, сміху, ходи, зачіски тощо [2].

Безперечно, захоплення чимось - одна з властивостей людської природи. Природно й те, що в кожного часу свої ідеали. Але, зрештою, звідки беруться кумири? Хто їх створює? Безумовно, у цьому процесі істотну роль відіграють ЗМІ. За даними журналу "Практична психологія і соціальна робота", у Німеччині мати в середньому приділяє дитині 12 хвилин на добу, тоді як перед телевізором діти просиджують близько трьох із половиною годин. Приблизно такі ж самі показники й у нас.

Вплив ідеалу на підлітка може бути не лише позитивним, а й негативним, згубним. Об’єктами наслідування можуть ставати аморальні особи, негідники, - і тому ця категорія дітей може активно прилучатися до вживання алкоголю, наркотиків. Згадаймо, що "Бітлз" підтримали наркотики, та як серед молоді різко зросла кількість наркоманів.

У наш час існують різні молодіжні угрупування (емо, готи, байкери, репери), учасники яких одягають однаковий за типом одяг, змінюють повадки. У них можуть бути спільні інтереси, наприклад, музика, або якісь проблеми, що в підлітковому віці дуже актуально: проблеми зі старшими, батьками або вчителями. Батьки не впізнають своїх дітей. Наприклад, ЕМО - емоційні діти. Для них життя - це ніщо, і вони так захоплюються цією роллю, що з легкістю говорять про свою смерть. Ці діти носять одяг чорно - рожевого кольору, спілкуються тільки з своїми однодумцями та уникають тих, хто їх не розуміє. Вплинути на них та вмовити повернутися до нормального життя дуже важко, адже вони підтримують один одного, живуть у своєму власному світі, де їх розуміють, не намагаються змінити, а всі спроби вплинути на них з боку батьків та вчителів сприймаються вороже.

У підлітків накопичується колосальна енергія, пов’язана з сексуальним розвитком, вони мусять якось її реалізовувати. Якщо ж підліток не захоплений справою, а звик бути пасивним споживачем, тоді він схильний до фанатизму. Розвитку цього явища сприяють і самі батьки, що приділяють мало уваги дитині.

Хлопчики переважно захоплюються такими персонажами як Брюс Вілліс. Їм подобається в ньому сила, краса, сміливість. Вони хочуть бути схожими на нього в усьому, тому збирають його плакати, переглядають фільми з його участю, качають м’язи, не рідко провокують бійки з ровесниками. Дівчата, прагнучи стати схожими на моделей, відомих акторок та співачок, часто зловживають дієтами, що призводять до анорексії та інших серйозних проблем зі здоров’ям, які залишають свій слід на все їхнє життя.

В тому, що молода людина захоплюється якоюсь популярною особистістю, немає нічого поганого доти, допоки вона не переступає межі. Адже на основі серйозного захоплення шанувальник може стати сильнішим, у нього з’явиться стимул, бажання чогось досягнути. Не рідко трапляється так, що підлітки обирають для себе професію свого кумира та стають досить успішними та щасливими за свій вдалий вибір. Приміром, сучасній співачці Дайдо в юності дуже подобалася творчість Стінга, саме заради нього вона почала займатися музикою.

На жаль, буває й так, що підліток зациклюється на своєму кумирі, вирішує, що його майбутній обранець має бути саме таким і не інакшим. Тоді він ризикує все життя прочекати на точну копію Тома Круза чи Кім Бессінджер. Трапляється, ця установка стає джерелом самотності. Фанати закохуються не в саму людину, а в те, чим вона є в їхній уяві. Природно, коли захоплення минає, вони відчувають розчарування, сором, ошуканість. Фанатична любов - нерозділена, тому безрезультатна, це замикання в собі своїх емоцій. Ось чому з боку батьків і оточення так багато важить розуміння, вміння вислухати й дати добру пораду. Напевно, у людства завжди будуть поруч і погане, і хороше, поклоніння чомусь і, навпаки, впевненість у собі. Головне, вміти повертати ці явища собі на користь [11].





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка