Аспн це передусім навчання, що передбачає єдність процесів психокорекції його учасників та опанування ними навичок професійної роботи, вмінь здійснювати самокорекцію



Скачати 108.59 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.10.2019
Розмір108.59 Kb.
Назва файлу-
  1   2

АСПН — це передусім навчання, що передбачає єдність процесів психокорекції його учасників та опанування ними навичок професійної роботи, вмінь здійснювати самокорекцію. Професіоналізм майбутнього психолога-практика формується поетапно, в умовах проходження ним особистісної корекції за методом АСПН від першого до п'ятого курсів навчання [8]. Так, для студентів першого та другого років навчання це насамперед: набуття знань про власну особистість та інших людей, розуміння того факту, що людській психіці властиві суперечливість і стереотипні механізми глибинного спрямування, які впливають на поведінку, розуміння феномена повторюваності поведінкових патернів, що зумовлює труднощі у спілкуванні. Необхідною передумовою оволодіння професійними навичками в процесі психокорекції студентів третього курсу є здатність до формування чіткої професійної мотивації, усвідомлення глибинних детермінант власної активності, набуття професійної культури спілкування. Студенти випускних курсів (четвертого та п'ятого) набувають умінь поєднувати глибинно-психологічні знання з розумінням закономірностей розвитку групового процесу АСПН, а також розвивають здатність до самокорекції. У процесі особистісно-нрофесійного становлення майбутнього психолога набувають вагомості інструментальні техніки, що застосовуються в АСПН і є максимально наближеними до пізнання спонтанної активності суб'єкта, завдяки чому і дають можливість виявляти зміст несвідомого, що сприяє особистішим змінам майбутніх психологів. Засвідчують свою ефективність прийоми, в основу яких покладено вербальну взаємодію у вигляді психокорекційного діалогу з метою пізнання глибинно-психологічної детермінованості поведінки. Зокрема, під час діапгастико-корекційної роботи з малюнком діалог є так само значущим, як і візуально-образне зображення, що водночас втілює архетипні змісти. Є прийоми, наприклад психодрама, які особливо потребують діалогічної взаємодії: відбувається поступове заглиблення в емоційне переживання в поєднанні з раціональним осмисленням особистісної проблеми, що й актуалізує глибинну саморефлексію протагоніста. Невербальні вправи (спонтанна моторика) та проективні прийоми можуть слугувати в АСПН допоміжними техніками. Допоміжні техніки в традиційній психодіагностиці передбачають діалогічну взаємодію, яка, втім, регламентується стандартизованою процедурою [методики Роршаха і тематичний аперцептивний тест (ТАТ)]. Однак творчому діалогові не надають провідної ролі, наголошують швидше на матеріалізованих аспектах — візуально-стимульному матеріалі й стандартизованій його інтерпретації. В АСПН діалог дає змогу добирати індивідуально-неповторні факти, які створюють підґрунтя для доказовості інтерпретацій і гіпотез психолога. Як зауважує Т. Яценко, діалог є поліфункціональним: інформаційна функція полягає в накопиченні необхідного для діагностичних висновків матеріалу; «пальпулятивна» дає можливість виявляти психологічно обтяжливі для протагоніста моменти; розвивальна розгортає у просторі й часі фіксовану подію, діагностично-уточнювальна (підтверджувальна) функція дає психологові можливість вибудовувати гіпотези стосовно проблематики протагоніста; діагностично-корекційна — роз'яснювати суб'єктові мотиви та глибинні витоки його поведінки, що сприяє прогресивним змінам.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка