1. Загальна характеристика апк україни в сучасних умовах



Сторінка5/11
Дата конвертації12.11.2019
Розмір0.82 Mb.
Назва файлуАгропромисловий комплекс.docx
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тваринництво щодо вартості валової продукції є найбільшою галуззю сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане заловольнити потреби населення у м’ясомолочних продуктах, а також потреби легкої та інших галузей промисловості в багатьох видах сільськогосподарської сировини.

На розміщеня тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив’язані до м’ясної, м’ясомолочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості.

У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство, свинярство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого конярства, кролівництва, ставкового рибництва, кліткового звірництва, бджільництва, шовківництва тощо.

Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною галуззю і має в приміських зонах, особливо більших і найбільших міст, молочно-м’ясний напрям. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м’ясне тваринництво, у південних районах переважає м’ясо-молочне. Поблизу крупних споживачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока.

Поголів’я великої рогатої худоби становило (дод 6). Найбільша густота худоби у Карпатах і Лісостепу; далі йдуть Полісся і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи.

Потужною галуззю продуктивного тваринництва України стало свинарство. Воно, як галузь скороспілого тваринництва, розвивається в усіх регіонах республіки. У найбільших масштабах воно сконцентровано у великих вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших міст. Поголів’я свиней в Україні становить (дод 9).

У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у Степу — сальну спеціалізацію. Розводять переважно українську білу породу.

Вівчарство — найменш інтенсивна галузь тваринництва, що грунтується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним використанням концентрованих кормів. В Україні вирощується майже 2247голів овець і кіз. У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських — м’ясо-вовняну.

Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво (дод 7).

Воно постачає населенню м’ясо і яйця, а легкій промисловості — пух і пір’я. Це найбільш механізована і автоматизована галузь тваринництва, що дає змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенденція до наближення до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих міст.

Товарною галуззю тваринництва в багатьох районах є кролівництво. Чисельність поголів’я кролів коливається у межах 10 — 15 млн. Основна їх кількість зосереджена в підсобних господарствах населення; близько половини спеціалізованих колгоспів і радгоспів концентрується в Криму. Основними районами розведення кролів є Степова і Лісостепова зони.

Перспективною галуззю виробництва є рибне господарство. Воно розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водоймищ Дніпра, Сіверського Дінця та ін. (близько 1 млн. га), а також уздовж багатьох середніх і великих річок.

В Україні, в основному у південних районах, розвивається шовківництво; виробляється понад 10 тис. т шовкової сировини на рік.

Виробництво основних видів тваринницької продукції за січень-серпень п.р. характеризувалося такими даними (дод 8).

Порівняно з січнем-серпнем 2001р. загальні обсяги виробництва м’яса (реалізації худоби та птиці на забій в живій вазі) збільшилися у господарствах 23 регіонів, найбільше - Луганської, Київської областей та Автономної Республіки Крим (на 15,9-22,6%). Зменшили обсяги виробництва м’яса господарства Донецької (на 2,2%) та Полтавської (на 7,3%) областей. Відповідний минулорічний рівень виробництва молока перевищено в усіх регіонах, а найбільше - в господарствах Херсонської, Хмельницької, Одеської та Запорізької (на 13,0-19,0%) областей. Обсяги виробництва яєць зросли в 24 регіонах, найсуттєвіше - в Київській, Рівненській та Херсонській (на 41,9-44,1%) областях, а скорочення їх виробництва відмічено лише в господарствах Вінницької області (на 1,1%). Виробництво вовни збільшено порівняно з відповідним минулорічним періодом в господарствах 10 регіонів (на 0,2-20,0%).

В господарствах населення за січень-серпень п.р. порівняно з відповідним періодом 2001р. зросло виробництво м'яса ( на 0,8%), молока (на 9,2%), яєць (на 5,2%) та вовни (на 3,7%). Ця тенденція відмічалася в більшості регіонів. Реалізація худоби та птиці на забій зросла в 20 регіонах (на 0,2-11,6%), виробництво молока - в усіх регіонах (на 2,4-30,4%), виробництво яєць всіх видів - в 24 регіонах (на 0,2-39,5%), виробництво вовни - в 16 регіонах (на 1,3-22,2%).

В сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності у січні-серпні п.р. продовжувала зберігатися позитивна тенденція нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції. Так, порівняно з відповідним періодом 2001р. виробництво м'яса (реалізація худоби та птиці на забій) збільшилось - на 83,3 тис.т (на 25,2%), яєць від птиці всіх видів - на 902,4 млн.шт. (на 39,4%). Поряд з цим, дещо зменшився обсяг виробництва молока - на 62,9 тис.т (на 2,3%).

У січні-серпні 2002р. в сільськогосподарських підприємствах кращими проти минулорічного періоду були показники продуктивності худоби та птиці. Надій молока від однієї корови збільшився на 159 кг (на 10%) і становив 1712 кг. Несучість курей-несучок зросла на 9 яєць і становила 171 штуку. Серед регіонів найвищою була їх продуктивність у господарствах Івано-Франківської, Луганської та Житомирської областей (по 187-191 шт.).

За розрахунками, на 1 вересня 2002р. чисельність поголів’я худоби та птиці характеризувалася такими показниками (дод 9).

Порівняно з 1 вересня 2001р. в усіх категоріях господарств зросла чисельність загального поголів’я свиней (на 13,3%), овець і кіз (на 6,3%) та птиці (на 8,3%); поголів’я великої рогатої худоби зменшилось на 0,3%, і в тому числі корів - на 1,9%.

Найбільш істотне скорочення загальної чисельності поголів’я великої рогатої худоби спостерігалося у господарствах всіх категорій Сумської (на 6,6%) та Чернігівської (на 5,6%), овець та кіз - Сумської (на 7,0%), Волинської (на 5,8%) та Вінницької (на 5,2%) областей.

Чисельність великої рогатої худоби, що утримується в господарствах населення, порівняно з 1 вересня 2001р. збільшилася на 7,5% і в тому числі корів - на 4,0%; свиней - на 7,7%, овець та кіз - на 9,7%, птиці - на 5,7 %. У 24 регіонах збільшилась чисельність великої рогатої худоби (на 0,5-29,7%) та свиней (на 0,1-33,1%), в 23 регіонах - птиці всіх видів (на 0,1-24,0%), в 20 регіонах - овець та кіз (на 0,2-43,2%).

Відносно 1 вересня 2001р. в сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності відмічалося зростання поголів’я свиней (на 24,5%) та птиці (на 18,1%), проте відмічалося скорочення чисельності поголів’я великої рогатої худоби - на 7,9%, у тому числі корів - на 12,7%, овець та кіз - на 7,0%.

В сільськогосподарських підприємствах порівняно з січнем-серпнем 2001р. загальне надходження приплоду поросят зросло на 159,1 тис.голів (на 5%), але відмічалося зменшення приплоду телят на 86,5 тис.голів (на 6%), ягнят та козенят - на 27,7 тис.голів (на 15% менше). В розрахунку на 100 маток (які були на початок року) збільшився вихід телят від корів і становив 64 голови (проти 63 голів торік), поросят - 871 голову (проти 849 голів), а ягнят та козенят - зменшився і становив 75 голів (проти 78 голів торік).

За січень-серпень п.р. відсоток падежу до обороту стада овець та кіз зменшився на 0,3 відсоткового пункту і склав 2,5%, свиней - залишився на рівні відповідного періоду 2001р. і склав 3,9%, а великої рогатої худоби - збільшився на 0,1 відсоткового пункту і склав 1,0%. Найбільший відсоток падежу великої рогатої худоби - в сільськогосподарських підприємствах Кіровоградської і Сумської (1,4) та Полтавської (1,6), свиней - Дніпропетровської і Харківської (5,8) та Івано-Франківської (8,4), овець та кіз - Запорізької (5,6) та Кіровоградської (6,8) областей.

В сільськогосподарських підприємствах обсяг продажу населенню молодняка птиці проти січня-серпня 2001р. збільшився на 18% (на 9,6 млн.голів), а продаж великої рогатої худоби зменшився на 12% (на 55,9 тис. голів), свиней - на 10% (на 179,5 тис.голів менше).

Сільськогосподарські підприємства продовжують заготівлю кормів для зимівлі худоби. Станом на 1 вересня п.р. сіяних та природних трав було скошено з площі 2495,1 тис.га, що на 295,8 тис.га (на 10,6%) менше, ніж торік. Заготовлено кормів усіх видів, включаючи зернофураж, 5243 тис.т кормових одиниць, що на 1061 тис.т (на 16,8%) менше проти аналогічної дати минулого року. Грубих кормів заготовлено 2701 тис.т к.од. (на 28,4% менше). Засипка зернофуражу становила 1677 тис.т к.од. (торік - 1698 тис.т к.од.). У розрахунку на одну умовну голову на початок вересня п.р. заготовлено по 9,39 ц к.од. проти 11,23 ц к.од. станом на 1 вересня 2001 року.

Реалізація сільськогосподарської продукції.Загальний обсяг продажу продукції за січень-серпень 2002р. сільськогосподарськими підприємствами порівняно з відповідним періодом 2001р. зріс на 22%, в тому числі продукції рослинництва - на 31%, продукції тваринництва - на 14%.

Обсяги реалізації основних видів сільськогосподарської продукції за січень-серпень п.р. характеризувалися такими змінами (дод 10).

Порівняно з відповідним періодом 2001р. зменшили реалізацію зернових культур сільськогосподарські товаровиробники 2 регіонів, картоплі - 20, овочів - 13, плодів та ягід - 10 регіонів.

Найбільше скорочення обсягів реалізації зернових культур спостерігається в Автономній Республіці Крим (на 11%) та Херсонській області (на 14%); картоплі - Миколаївській, Одеській, Запорізькій (на 63-83%); овочів - Чернігівській (на 41%), Луганській (на 38%), Харківській (на 36%); плодів та ягід - Автономній Республіці Крим (на 69%), Кіровоградській (на 48%), Тернопільській (на 39%) областях.

Проти січня-серпня 2001р. зменшили обсяги реалізації худоби та птиці господарства 6 регіонів, молока та молочних продуктів - 21, яєць - 2 регіонів. Найістотніше зменшили загальний обсяг реалізації худоби та птиці сільськогосподарські підприємства Херсонської (на 20%), Львівської (на 8%) та Миколаївської (на 7%) областей; молока та молочних продуктів - Львівської, Тернопільської, Херсонської та Івано-Франківської (на 17-25%); яєць - Вінницької (на 25%) та Черкаської (на 7%) областей.

Для підтримки тваринництва за січень-липень 2002р. товаровиробниками отримано близько 195 млн.грн. дотацій та доплат.

За угодами оренди земельних та майнових паїв у селян сільськогосподарські підприємства найчастіше розраховувалися у січні- серпні 2002р. олією рослинною - 20% її загального обсягу реалізації, зерновими культурами - 8%, цукром - 3%.

Питома вага бартерних угод в сільському господарстві характеризувалася такими даними (дод 11).

За січень-серпень 2002р. сільськогосподарськими підприємствами за бартерними угодами обмінено 20,4 тис.т цукру (12% загального обсягу його реалізації), 610,6 тис.т зернових культур (8%), 5,9 тис.т насіння соняшнику (5%), 0,2 тис.т олії рослинної (3% загального обсягу реалізації).

Середні ціни продажу аграрної продукції в сільськогосподарських підприємствах по всіх напрямках реалізації у січні-серпні 2002р. проти відповідного періоду 2001р. скоротилися на 16%, в тому числі на продукцію рослинництва - на 21% за рахунок здешевлення цін на зернові культури (на 26%), на продукцію тваринництва - на 11%.

Середні ціни продажу сільськогосподарськими підприємствами продукції по всіх каналах реалізації становили (дод 12).

Основна частина продукції, що виробляється в сільському господарстві, надходить для переробки на підприємства харчосмакової (близько 45%), м’ясної і молочної промисловості (понад 30%) (2, с.301).

Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва,транспорт. Об’єктивними чинниками є природні умови і НТП. Залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сіль-ськогосподарської сировини поділяються на такі групи:

- орієнтуються на джерела сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна;

- тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська, хлібопекарська;

- одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м’ясна, борошномельно-круп’яна.

М’ясна промисловість є однією з основних в харчовій індустрії. На розміщення м’ясокомбінатів головний вплив має сировинна база, а фактором розміщення м’ясопереробних заводів, ковбасних та кулінарних фабрик є наявність споживачів. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією його в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази.

Молочна промисловість розвинута в усіх областях; найвища територіальна концентрація - у більших і найбільших містах,а також у приміських районах. У цих же районах розвивається і маслосироробна промисловість. Провідне місце у випуску тваринного масла належить Київській,Він-ницькій,Чернігівській,Хмельницькій,Сумській областям.

Цукрова промисловість — провідна галузь харчової промисловості. В Україні працюють багато заводів, розміщення яких збігається з основними районами вирощування цукрових буряків. У витратах на виробництво частка сировини становить 80%.Найбільш розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Чекаській, Хмельницькій, Київській Тернопільській областях. Цукро-рафінадне виробництв - у Ходорові, епетівці,Черкасах, Сумах, Дружбі,Бердичеві та Одесі.

Підприємства хлібопекарської промисловості розміщені у великих, бльших найбільших Києві,Харкові,Одесі,Львові,Донецьку,Запоріжжі,а також практично у всіх малих і середніх містах України.

Борошномельно-круп’яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими центрами є Київ,Харків,Дніпропетровськ,Одеса, Миколаїв,Запоріжжя,Львів.

Винятково важлива роль консервної промисловості полягає у тому, що консервування плодів та овочів забезпечує тривале зберігання їх. Основні центри — Одеса, Сімферополь,Херсон,Ізмаїл,Черкаси,Ніжин та ін.

Олійна промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов’язані з ними продукти. Основною олійною культурою є соняшник, з насіння якого одержують 90% всієї олії. Центри —Дніпропетровськ,Маріуполь,Запоріжжя,Полтава,Кіровоград,Вінниця. Щороку в Україні виробляють майже 700 тис. т оліі.

Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості.Найбільшими виробниками картопляного крохмалю є Чернігівська та Житомирська області. Останнім часом виробляють крохмаль з пшениці, кукурудзи,рису. На переробці кукурудзи спеціалізується Верхньодніпровський комбінат у Дніпропетровській області.

У цілому переважна більшість галузей АПК України набула досить значного розвитку і має чималі можливості розширення виробництва рослинницької і тваринницької продукції, підвищення її якості та розширення асортименту, а також модернізації виробництва.

2. Напрямки реформування АПК України в умовах ринкової економіки.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©bezref.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка